Лікування жовчнокам’яної хвороби

Знизити швидкість утворення каменів у жовчному міхурі допомагає відповідна дієта і лікарська терапія. Але якщо камені вже утворилися і закривають собою жовчовивідні протоки, єдиний ефективний спосіб вирішення проблеми – це хірургічна операція з видалення жовчного міхура. Немає сенсу прибирати тільки камені, адже саме вони утворилися, значить, такий метаболізм людини, і вони обов’язково з’являться знову. А хірургічна операція – це досить небезпечна процедура, і часто її робити не можна. Саме тому лікарі рекомендують відразу проводити холецистектомія – видалення жовчного міхура.

Сучасна медична наука вже давно використовує метод лапароскопії, тобто видалення внутрішніх органів спеціальними приладами, оснащеними микрокамерой і вводяться з допомогою довгих трубок. При такій процедурі немає довго гояться, шрамів, вона практично безкровна, а головне, період реабілітації не перевищує 2 тижнів. Головний недолік такого методу – брак кваліфікованих фахівців, здатних користуватися даною методикою.

Причини діареї після холецистектомії

Жовчні проноси після видалення жовчного міхура з’являються внаслідок того, що після процедури в шлунково-кишковому тракті виникає певний збій.

Це пояснюється тим, що роль жовчного міхура полягає в тому, що він накопичує в собі і покращує концентрацію жовчі, необхідну для перетравлення їжі. Вона потрапляє в шлунок тільки в певних умовах, а до цього вона утримується в самому органі. Після його видалення печінка продовжує синтезувати цей найважливіший елемент шлункового соку, але тепер він потрапляє в шлунок в чистому вигляді. Сік змінює свою консистенцію і викликає розрідження калових мас.

Таким чином, жовчні проноси після видалення жовчного міхура – це закономірне стан, викликане особливостями людської анатомії. Залишається тільки одне питання. Як бути і що робити при проносі після видалення жовчного міхура? Не можна з цим жити багато років.