Без симптомів

У деяких випадках захворювання протікає практично безсимптомно. Принаймні, зовні ніяк не проявляється, якщо камінь маленький і ніяк не перешкоджає відтоку сечі.

Виявити його можна тільки при проведенні УЗД нирок. Саме цим і небезпечна сечокам’яна хвороба у дітей, оскільки батьки нічого про неї не знають (дитина не відчуває болю, ні інших зовнішніх проявів), і через якийсь час розвивається ниркова недостатність. Щоб цього не сталося, потрібно регулярно відвідувати уролога.

Цікаво, що у дітей найчастіше зустрічаються кальцієві камені. А ось інші їх типи — уратні конкременти і струвит — виявляють значно рідше.

Діагностика каменів у нирках у дітей

У зв’язку з тим, що прояви сечокам’яної хвороби у дітей можуть бути дуже схожі на ознаки пієлонефриту, гострого апендициту, циститу, травми нирок та інших патологій, обов’язково проводиться додаткова діагностика. Це означає, що виконуються лабораторні аналізи та ультразвукове дослідження нирок. Застосовуються рентгенологічні методи діагностики. З них найбільш інформативним дослідженням вважається екскреторна урографія. Робиться оглядовий знімок сечовивідної системи в цілому.

Якщо відходження конкременту все-таки відбудеться, то рекомендується провести хімічний склад каменю (робиться спектральний аналіз, оптична кристалографія).