Нестероїдні протизапальні засоби є одними з часто призначуваних препаратів. Їх застосовують при терапії різних захворювань, що супроводжуються хворобливими відчуттями або запаленням. Мазі на основі диклофенаку – одні з представників НПЗП. Вони усувають біль і запалення місцево, практично без системного всмоктування, що дозволяє знизити ймовірність виникнення побічних ефектів.

Що таке диклофенак?

Диклофенак – це натрієва сіль, похідне фенілоцтової кислоти, нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ або НПЗП). Його особлива відмінність у тому, що він інгібує ЦОГ-2 – индуцибельные циклооксигенази (працюють при запальних процесах) з більшою ефективністю, ніж ЦОГ-1 (постійно функціонуючі).

З моменту появи речовини – 1973 року – були розроблені різні лікарські засоби, що містять диклофенак, з метою підвищення фармакологічної ефективності, переносимості та зручності застосування. Спочатку при розробці більшою мірою враховувалася безпека та зручність у дозуванні. У нових препаратів акцент – на швидке всмоктування. Поява гелів, мазей на основі диклофенаку дозволило лікувати біль і запалення місцево, з мінімальним системним всмоктування діючої речовини.

Фармацевтичний ринок пропонує великий вибір препаратів м’яко-пластичної консистенції, до складу яких входить натрієва сіль, похідне фенілоцтової кислоти. У назві мазі на основі диклофенаку не завжди є найменування основної діючої речовини. Орієнтиром має бути напис під торговим найменуванням, вона і вказує на активну речовину препарату.

Лікарський ефект

Виходячи з інструкції, мазі на основі диклофенаку мають анальгізуючою (знеболюючою), протизапальною дією. Інгібують циклооксигеназу, внаслідок чого порушується синтез простагландинів – медіатора болю, тромбоксанів, речовин, що підвищують тиск. Деякі мазі при тривалому застосуванні надають протиалергенні дію. Нормалізують вміст речовини сполучної тканини, є мастильним матеріалом в суглобах.

Мазі на основі диклофенаку послаблюють біль як при активності, так і в стані спокою. Зменшують скутість в русі, що виникає вранці, знімають набряклість суглобів, підвищують рухову здатність. При запаленні, що виникає в результаті травми або хірургічного втручання, полегшують спонтанні хворобливі відчуття, зменшують набряк на місці рани.

Мазі з диклофенаком в якості активної речовини значно перевершують за протизапальною активністю препарати на основі бутадіону, ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти. Після нанесення на шкіру знеболюючий ефект у різних мазей досягається через 30-60 хвилин і зберігається протягом 3-5 годин.

Мазі на основі диклофенаку: показання до застосування

Практично всі НПЗП відносяться до симптоматичним засобів. Навіть якщо порятунок від болю буде швидким і тривалим, вона буде повертатися, поки не виявлений і не усунена причина виникнення.

Застосування мазей на основі диклофенаку показано при таких патологіях:

• Болі в спині при радикуліті, люмбаго, остеоартрозі, ішіасі.
• Болі різного характеру в суглобах пальців рук, колінних, тазостегнових, ліктьових та інших.
• Хворобливість у м’язах у результаті травм, перенапруги, забоїв.
• Розтягування зв’язок і сухожиль.
• Післяопераційні больові відчуття і запальні набряки внаслідок стоматологічних та ортопедичних операцій.
• Запалення в тканинах і суглобах при тендовагініті, променевозап’ястному синдромі, бурсит, ураженнях оточуючих суглоб тканин.
• Набряклість і запалення в суглобах і м’яких тканинах, що виникли в результаті травм.

Протипоказання

У деяких назвах мазей на основі диклофенаку виробник вказує, яке ще речовина є в складі великої концентрації. Досвідчені лікарі і фармацевти визначають відразу, кому засіб протипоказано. Але торгова назва може бути викуплено іншим виробником, який має право коригувати концентрації складу, тому перед застосуванням завжди слід читати інструкцію.

Мазі на основі диклофенаку протипоказані людям з наступними патологічними станами:

• Непереносимість речовин, що входять до складу лікарського засобу.
• Виразкова хвороба шлунка і ДПК.
• Астма алергічного походження.
• Запальний процес слизової порожнини носа (риніт).
• Останній триместр вагітності.
• Садна, подряпини, рана в передбачуваній області нанесення.

Вікові обмеження у різних мазей різні. Застосування у дитячому віці краще здійснювати за призначенням педіатра.

Даних про проникнення кошти в грудне молоко немає, тому краще утриматися від застосування мазі в період лактації. Якщо все ж стоїть гостра необхідність у використанні препарату, то наносити його слід акуратно, намагаючись не потрапити на молочні залози.

Список мазей на основі диклофенаку

В аптеках можна купити препарати не тільки російських виробників. НПЗП з групи фенілоцтової кислоти є найбільш широко призначаються. Велика їх частина продається без рецепта. М’які лікарські форми препаратів на основі диклофенаку виробляються у вигляді мазей і гелів. Відміну останніх у тому, що вони мають більш в’язку консистенцію і володіють пружністю і пластичністю. На лікарську ефективність подібні характеристики особливо не впливають.

Огляд мазей на основі диклофенаку:

• «Ортофен» – мазь 5 % російського виробництва.
• «Диклофенак-Акрихін». До складу мазі (1 %) входять диклофенак натрію, димексид, макрогол, пропіленгліколь.
• «Диклофенак-МФФ». Дітям у віці від 6 до 12 років мазь наносять не більше двох разів на добу.
• «Диклак Липогель». Склад гелю: диклофенак, токоферол, лецитин, карбомер. Засіб дозволяється до застосування з 12 років.
• «Диклоран плюс» – гель 1 %, що випускається в Росії та Індії. Крім диклофенаку, до складу засобу входять олія насіння льону, левоміцетин, метилсаліцилат.
• «Диклоген» – гель із запахом лаванди. До складу засобу входить диклофенаку діетиламін, натрію сульфіт, пропіленгліколь, бензиновий спирт, троламин, масло лаванди. З організму виводиться нирками, пацієнти з порфірією повинні застосовувати гель під наглядом лікаря.
• «Вольтарен Емульгель» – гель 2 %. Дозволений до застосування з 12 років. Крім диклофенаку, до складу засобу входять карбомери, цетостеаромакрогол, кокоилкаприлокапрат, діетиламін.
• «Диклак гель 5 % зі своєрідним запахом.
• «Ортофер – мазь (2 %). Водно-спиртова основа засобу надає місцеве слабоанестезирующее дію.

Загальні рекомендації по застосуванню

Всі мазі на основі диклофенаку (фото представлені в статті) добре вбираються через пори шкіри протягом 3-5 хвилин. Проникають в рідину, що заповнює порожнину суглобів (синовіт), де зберігаються в незмінній концентрації протягом 4-6 годин. Тому досить наносити мазь тонким шаром на запалену область не більше 3-4 разів на добу. Тривалість самостійної терапії не повинна перевищувати 10 днів. Доцільність і безпеку тривалого застосування повинні обговорюватися з лікарем.

Диклофенак за хімічним складом – кислота, яка дратівливо впливає на слизові і ніжну шкіру. Якщо вогнище запалення знаходиться, наприклад, на обличчі, наносити мазь слід акуратно, щоб не потрапити в очі. Після процедури слід вимити руки.

Під час терапії потрібно стежити за кількістю вживаної мазі, її добова доза не повинна перевищувати 8 р. Безконтрольне вживання може викликати небажані прояви у вигляді шкірних висипань.

Побічні ефекти

Застосування мазей на основі диклофенаку пов’язане з ризиком появи небажаних ефектів. Препарат має високу біодоступність (до 98 %), недотримання прописаних в інструкції рекомендацій призводить до збільшення вмісту активної речовини в крові. При збільшених концентраціях диклофенак починає надавати токсичну дію, що виражається в таких проявах:

• Шкірні покриви. На шкірі з’являється еритематозна (яскраво-червона) і уртикарний (папули невеликих розмірів) висип, відчуття роздратування, поколювання. Рідше спостерігається локальний набряк слизової, підшкірної клітковини, посилення болю, генералізований свербіж, екзема, підвищена чутливість до ультрафіолету.
• Травна система. Приступоподібні болі в животі і області тазу, блювання, пронос, здуття живота. У рідкісних випадках – виразкові ураження шлунка, руйнування гепатоцитів під впливом диклофенаку (токсичний гепатит).
• Нервова система. Болі в голові, швидка і підвищена стомлюваність, порушення сну аж до його втрати, психастенія, порушення смакових відчуттів.
• Органи почуттів. Роздвоєння видимого зображення, зменшення гостроти зору, порушення периферичного зору, шум у вухах.
• Сечовидільна система. Ураження клубочкового апарату нирок, збільшений вміст білка в сечі.
• Кровоносна система. Зниження рівня тромбоцитів, гемоглобіну, лейкоцитів у крові.
• Серцево-судинна система. Біль у грудях, підвищення артеріального тиску, прискорене серцебиття.

Взаємодія диклофенаку з іншими ліками

Диклофенак концентрується не тільки в крові, але й у збуджених тканинах, де низька кислотність знижує синтез білків. Це сприяє збільшенню фармакологічної активності лікарського засобу і полегшує проникнення в позаклітинний простір. В інструкції щодо застосування мазей на основі диклофенаку зазначено, що паралельне використання інших НПЗП посилює його терапевтичну дію.

При спільному застосуванні калійзберігаючих діуретиків («Тріамтерін», «Амілорид») та НПЗП зростає ризик підвищення рівня калію в крові.

Мазі з диклофенаком знижують діуретичний ефект петльових діуретиків («Фуросемід», «Бритомар», «Етакринова кислота»).

Одночасне застосування мазей та інших лікарських форм препаратів, які містять диклофенак, сприяє підвищення рівня літію та дигоксину в плазмі крові. Паралельне застосування диклофенаку та антикоагулянтів («Кумарин», «Индандион», «Гепарин») може викликати кровотечу.

Альтернатива

НПЗП включають в себе велику кількість різних засобів. Всі вони володіють загальною фармакологічну дію – протизапальну, знеболюючу, жарознижуючу. Крім диклофенаку, найбільш поширеними є ацетилсаліцилова кислота та ібупрофен. Останній має порівняно з іншими НПЗП менше побічних дій, його навіть дозволено приймати дітям до року і вагітним жінкам.

Ібупрофен відноситься до групи похідних пропіонової кислоти. Він, як і диклофенак, занесений до списку важливих лікарських препаратів. Мазі на основі ібупрофену мають широке поширення. Їх призначають для лікування дегенеративних і запальних захворювань кістково-м’язового апарату, больового синдрому, що виник в результаті патологій, розтягнення зв’язкового апарату, травм, хірургічного втручання.

Огляд гелів, що містять ібупрофен

На жаль, з-за великої кількості протипоказань не завжди можна лікувати біль і запалення мазями на основі диклофенаку. Аналогами в таких ситуаціях можуть виступати кошти з ібупрофеном. Вони також ефективно і швидко позбавляють від болю і усувають запалення і мають приблизно таку ж вартість.

Список найбільш поширених мазей на основі ібупрофену:

• «Ібупрофен гель» – гель для н/п 5 %, випускається в тубах 20, 30, 50 і 100 р. До складу засобу входять ібупрофен, пропіленгліколь, димексид, триетаноламін, неролевое і лавандова олія. Наносять мазь на хворе місце не більше 4 разів на добу. Тривалість терапії не повинна перевищувати трьох тижнів.
• «Нурофен експрес» – гель для н/п 5 %. При нанесенні засіб надає охолоджуючу дію, що сприяє швидкому позбавленню від болю. Такий ефект створює міститься в гелі бензиловий спирт. Препарат протипоказаний вагітним жінкам і дітям до 14 років. Тривалість симптоматичної терапії не повинна перевищувати 2 тижні.
• «Долгит». Засіб випускається у вигляді гелю і крему. Останній крім знеболюючого і аналгезуючої володіє і протинабрякову дію. Гель можна застосовувати з 12 років, а мазь – з 14 років.

Відгуки

НПЗП допомагають позбавитися від болю. Такі ліки є найбільш затребуваними. Єдина складність – дуже великий вибір, з-за якого складно визначитися. Трохи розібратися у виборі допоможе наш огляд мазей на основі диклофенаку та аналогів.

Люди з хронічними захворюваннями кістково-м’язового апарату, а також спортсмени кажуть, що подібні засоби завжди є в їх аптечці. Сучасні мазі швидко вбираються, практично не залишають слідів на одязі і завжди ефективні.

Мами школярів стверджують, що кошти з диклофенаком – справжня знахідка. Причому на відміну від інших вони діють однаково добре як при свіжих ударах і розтягненнях, так і при старих.