З метою попередження вчинення спроб самогубства був розроблений опитувальник суїцидального ризику Шмельова А. Р. Згодом психолог Т. Н. Разуваєва внесла в нього деякі корективи. Даний опитувальник використовується великим числом фахівців і дозволяє запобігти вчинення спроб самогубства. Він призначений для школярів старших класів, але на практиці застосовується і щодо осіб більш старшого віку.
Тестування
Досліджуваному пропонується до вивчення бланк – опитувальник суїцидального ризику модифікації Т. Н. Разуваєвої. Він являє собою список з 29 тверджень. Якщо досліджуваний погоджується з якими-небудь з них, він ставить знак «+». Відповідно, якщо він вважає, що те чи інше твердження в опитувальнику суїцидального ризику не про нього, він вказує знак «-». Щоб спростити інтерпретацію результатів, досліджуваного видається чистий бланк, званий реєстраційним.
Опитувальник суїцидального ризику модифікації Разуваєвої Т. Н.:
Після того, як досліджуваний оцінив всі твердження з опитувальника суїцидального ризику Разуваєвої, він може бути вільний. Інтерпретація результатів і оцінка доцільності призначення психокорекції – це завдання фахівця.
Виявлення факторів ризику
Існує декілька критеріїв, за якими оцінюється результат. Кожен з них представлений окремою шкалою (таблиця наведена нижче). По кожному критерію спеціаліст підраховує кількість заяв, за якими досліджуваний дав позитивну відповідь. Отримане значення множиться на певний коефіцієнт.
Аналіз результатів, виявлених після заповнення опитувальника суїцидального ризику, дозволяє зробити висновок фахівця про те, чи є у досліджуваного передумови, що вказують на те, що він може покінчити з життям самогубством. Крім того, психолог може оцінити і вираженість факторів ризику. Чим ближче отримане значення до максимально можливої величиною, тим вище ймовірність суїциду.
Критерій | Порядковий номер тверджень | Максимально допустиме значення фактора ризику |
Демонстративність | 12; 14; 20; 22; 27 | 6 |
Афективність | 1; 10; 20; 23; 28; 29 | 6,6 |
Унікальність | 1; 12; 14; 22; 27 | 6 |
Неспроможність | 2; 3; 6; 7; 21 | 7,5 |
Соціальний песимізм | 5; 11; 13; 15; 22; 25 | 6 |
Злам культурних бар’єрів | 8; 9; 18 | 7 |
Максималізм | 4; 16 | 6,4 |
Тимчасова перспектива | 2; 3; 12; 24; 26; 27 | 6,6 |
Антисуицидальный фактор | 17; 19 | 6,4 |
Як було згадано вище, отримане значення необхідно помножити на певний коефіцієнт. Список індексів представлений в таблиці нижче.
Критерій | Коефіцієнт |
Демонстративність | 1,2 |
Афективність | 1,1 |
Унікальність | 1,2 |
Неспроможність | 1,5 |
Соціальний песимізм | 1 |
Злам культурних бар’єрів | 2,3 |
Максималізм | 3,2 |
Тимчасова перспектива | 1,1 |
Антисуицидальный фактор | 3,2 |
Інтерпретація результатів: демонстративність і афективність
Якщо виявлений фактор ризику, згідно з опитувальником суїцидального ризику, має максимальне значення, досліджуваний однозначно потребує психокорреции. Чим менший показник, тим нижча ймовірність того, що людина хоче покінчити життя самогубством.
Під терміном «демонстративність» розуміється бажання залучити до своїх нещасть увагу оточуючих людей. Мета – добитися того, щоб людину зрозуміли і постійно йому співчували. Досліджуваний може вести себе так, як ніби він дійсно хоче покінчити життя самогубством. Однак це не більше, ніж крик про допомогу. Саме небезпечне поєднання демонстративності та емоційної ригідності. У цьому випадку досліджуваний дійсно схильний до суїциду.
Афективність – це стан, коли емоції заглушають голос розуму». Іноді спостерігається повна блокада інтелекту. Іншими словами, людина реагує на ситуацію тільки емоційно.
Унікальність і неспроможність
На підставі результатів опитувальника суїцидального ризику можна зробити висновок про те, чи вважає досліджуваний, що його життя докорінно відрізняється від інших. Якщо людина впевнена в тому, що він унікальний, то і виходи з травмуючих психіку ситуацій він знаходить нестандартні. Зокрема, суїцид. Для таких людей характерне невміння оцінювати як власний, так і чужий досвід.
Неспроможність – заперечення значущості власної особистості. Людина впевнений, що він не потрібен у цьому світі нікому. Він вважає, що він нічого не вміє, що він недостатньо розвинений фізично і інтелектуально. Іншими словами, він упевнений, що поганий у всьому.
Соціальний песимізм і злам культурних бар’єрів
Досліджуваний вважає, що навколишній світ налаштований до нього вороже. При цьому в глибині душі він упевнений, що його всі негідні.
Злам культурних бар’єрів – вкрай небезпечний стан. Людина зводить самогубство в культ. Він вважає, що тільки він має право вершити свою долю.
Максималізм і тимчасова перспектива
Чоловік інфантильний. Крім того, він фіксує свою увагу тільки на невдачах. Досліджуваний не будує плани на майбутнє, бо впевнений, що вони практично нездійсненні.
Антисуицидальный фактор
Якщо показник у цьому випадку близький або дорівнює максимальному, людина повною мірою усвідомлює ступінь відповідальності за близьких людей. Досліджуваний розуміє, що самогубство – це гріх. Крім того, воно пов’язане з фізичним болем.
Висновок
Опитувальник суїцидального ризику Т. Н. Разуваєвої допомагає з’ясувати, чи має досліджуваний схильність до вчинення самогубства. При наявності передумов показана психокорекція.