Причини розвитку

Хронічний паренхіматозний панкреатит розвивається під впливом певних провокуючих факторів.

Найпоширенішими з них є:

• холецестит, в результаті надмірного осідання холестерину на стінках запалюється і набрякає жовчний міхур, що призводить до зниження відтоку кислоти і забросу її назад в жовчні протоки;
• сечокам’яна хвороба, в результаті чого частково або повністю перекриваються шляхи відтоку кислоти;
• утворення пухлин доброякісного і злоякісного властивості;
• зниження моторики жовчовивідних шляхів;
• надмірне вживання алкоголю, а також жирної і солоної їжі;
• дефіцит у раціоні білків та вітамінів;
• регулярні стреси;
• збій функції щитовидки;
• безконтрольний прийом медикаментів;
• регулярні обмороження або теплові удари;
• травма органу;
• хронічні захворювання органів травлення.

У деяких випадках паренхіматозний панкреатит розвивається як ускладнення після перенесеного грипу, скарлатини, ангіни.

Діагностика

Для виявлення патології лікар попередньо проводить опитування пацієнта на наявність характерних ознак. Крім того, застосовується огляд з пальпацією і перкусією, що дозволяє виявити хворобливу область в лівому підребер’ї.

Для підтвердження діагнозу призначаються такі види аналізів і досліджень:

• аналіз крові для визначення рівня еритроцитів, лейкоцитів, концентрації ферментів, а також для виявлення рівня кальцію, натрію і калію;
• дослідження калу на вміст певних ферментів і фрагментів неперетравленої їжі;
• аналіз сечі для виявлення мікрогематурії, протеїнурія, циліндрурія;
• УЗД – найбільш інформативний метод, що дозволяє виявити дифузні зміни в підшлунковій залозі;
• КТ з контрастним пігментом, дозволяє точно визначити наявність каменів у жовчних протоках.