Стент в нирці: призначення процедури, установка і видалення

Видалення

Перше і найважливіше правило – процедуру видалення стента з нирки необхідно провести вчасно. Якщо пропустити дату, матеріал почне заростати кристалами солі, виводити його в такому вигляді складніше і болючіше. Процедура проводиться під місцевим знеболенням. Дітям видаляють однак під загальною анестезією.

Так само, як і при введенні балона, через уретру вводиться цистоскоп, оглядається стент. Потім сітка обдается холодною водою, вона звужується і в такому вигляді просто виводиться назовні.

Рішення проблеми кристалоутворення

У 90 відсотків людей, що ходять з стентами в нирках, кристали солі руйнують повністю каркас, тому часто стент доводиться видаляти навіть швидше, ніж заплановано. Щоб уповільнити процес його роз’їдання солями, рекомендується пити спеціальні трави, фітопрепарати.

Операцію по заміні трубки не можна затягувати. Як тільки прийшов термін заміни, відразу потрібно звертатися в лікарню.

Профілактика стенозів і гидронефрозов

Запобігти появі подібних проблем з нирками поки неможливо. Деякі люди більш схильні до утворення каменів у нирках, інші зовсім не знають, що це таке. Велике значення має спосіб життя, його звички і спадковість.

Дивіться також:  Болить лоб при нежиті: що робити?

У будь-якому випадку, щоб зберегти здоров’я нирок, рекомендується регулярно робити профілактичні огляди, УЗД органів малого тазу – це не зашкодить. Такі напої, як кава, алкоголь, енергетики, якщо їх пити без міри, можуть призводити до різних захворювань сечовидільної системи, тому краще їх вживання обмежити або зовсім виключити.

У вагітних проблеми з нирками починаються з-за зниженого імунітету. Перед плануванням вагітності жінкам бажано досліджувати свої нирки. Якщо вони слабкі, можливо, протягом вагітності виникнуть ускладнення.

Профілактикою спаєчних процесів є вчасно проведена діагностика та вжиті заходи для її лікування. Чоловікам щоб уникнути стенозу потрібно регулярно перевірятися у уролога, адже простатит також призводить до запалення сечовивідних шляхів, а отже, і до спайкових процесів.