Методи встановлення
В даний час закупорка сечового міхура не є особливо складною медичною проблемою. Установка займає півгодини часу, та й ускладнень у більшості пацієнтів не виникає. Як ставлять стент на нирку?
Отже, існує 2 методу установки. Перший – ретроградний, другий – антеградный.
Через 1-2 місяці проводиться нове дослідження. І лікар за підсумком подальшої цистоскопії приймає рішення – видаляти стент або встановлювати новий.
Діагностика стенозу
Як діагностується звуження ниркових проток? Сам хворий може це помітити за ознаками стенозу, які, до речі, не можна ігнорувати.
Симптоми стенозу проток:
- підняття температури;
- різкі болі в області попереку;
- мало сечі, вона мутна;
- іноді з’являються нудота і блювота.
При цих симптомах обов’язково потрібен стент. Операція на нирку – малоприємна, але вкрай необхідна процедура. Інакше розвивається гідронефроз.
При гідронефрозі симптоми погіршуються. Температура дуже висока, біль при сечовипусканні, іноді сходити в туалет хворий зовсім не може. Дзвонити в швидку потрібно відразу ж після появи болю (печінкові коліки), нудоти і головного болю.
Як тільки лікар перевірить анамнез (зібрану інформацію) і отримає результати УЗД нирок, він зможе дати висновок і призначити операцію по установці стенту.
Перед проведенням операції проводиться ще кілька обов’язкових діагностичних процедур:
- МРТ нирок;
- УЗД;
- екскреторна урографія.
Під час цих процедур необхідно встановити ступінь звуження проток, основну причину і деякі фізіологічні особливості пацієнта. Стент підбирається з урахуванням всіх особливостей будови проток, а у різних людей ці фізіологічні особливості можуть сильно відрізнятися.