Загострення хронічного пієлонефриту: симптоми, лікування, дієта та профілактика

Інструментальні методи діагностики

Щоб поставити діагноз при загостренні хронічного пієлонефриту, проводяться також відповідні інструментальні обстеження. Їх вибір робить лікар:

Оглядовий рентген області нирок. Якщо причиною появи хворобливих відчуттів є хронічна форма пієлонефриту, нирки будуть зменшені в розмірі (одна або обидві).

Хромоцитоскопия. В ході цього обстеження визначається видільна функція нирок.

Ретроградна або видільна пієлографія. Процедура дозволяє виявити патологічні зміни або деформації чашок і мисок органу.

УЗД нирок. Дозволяє виявити асиметрію, неоднорідність їх структури і наявність деформацій.

Радіоізотопне сканування. Дозволяє виявити зміну конфігурації органу, дифузні зміни.

КТ або МРТ. Детально розглянути структуру органу можна за допомогою таких сучасних обстежень. Вони характеризуються найбільш високою інформативністю.

Біопсія. Дослідження біоптату проводиться при важко діагностованих випадків захворювання.

Загострення хронічного пієлонефриту нирок може бути схоже за симптомами на такі захворювання, як амілоїдоз нирок, хронічний гломерулонефрит, діабетичний гломерулосклероз. Діагностика дозволяє встановити точну причину неприємних відчуттів.

Підхід до лікування

Лікування хронічного пієлонефриту у стадії загострення вимагає індивідуального підходу до кожного пацієнта. Тільки комплексна терапія може дати позитивний ефект. Лікар призначає не тільки медикаментозне лікування, але прописує також відповідну дієту, режим пиття. Потрібно усунути причини неправильного відтоку сечі.

Дивіться також: Черепно-мозкова травма у дитини: причини, лікування і наслідки

При загостренні пієлонефриту хворого лікують в умовах стаціонару. Тут проводиться відповідне спостереження і терапія. Тривалість лікування залежить від занедбаності та особливостей перебігу захворювання.

Особлива увага приділяється харчуванню пацієнта і його питного режиму. Якщо не виникає набряків, кількість рідини не обмежують. Але потрібно пити тільки истую воду, соки, компоти та вітамінізовані напої. За добу можна випивати 2 л рідини. Якщо у пацієнта діагностована артеріальна гіпертензія, набряки, кількість води обмежує лікар. Також обмежується споживання солі. У деяких випадках солоні продукти повністю виключаються з раціону.

Важливим аспектом лікування є прийом відповідних антибіотиків. Їх приймають тривалий час. Препарат призначають тільки після проведення відповідних аналізів, які дозволяють встановити чутливість мікрофлори до певного різновиду препаратів. Приймати ці препарати самостійно категорично забороняється. В іншому випадку мікроби стануть нечутливими до антибіотиків. Це значно ускладнить лікування.

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7