Водянка черевної порожнини у людини: причини, опис, лікування і наслідки

Асцит (більш відомий як водянка черевної порожнини) – це патологічний стан, що характеризується скупченням рідини в животі. Недуга не є самостійним захворюванням, він служить симптомом порушення функціонування деяких внутрішніх органів. Лікування водянки черевної порожнини у людини вимагає комплексного підходу. Хворий повинен не тільки відповідально виконувати всі рекомендації лікаря щодо прийому медикаментів, але і дотримувати строгу дієту. При неефективності консервативних методів лікування або у важких випадках показано хірургічне втручання.

Патогенез

У нормі в черевній порожнині людини відбувається виділення невеликої кількості рідини. Вона необхідна для того, щоб петлі кишечника не склеювалися один з одним і безперешкодно ковзали. При цьому виділяється плазмова рідина повинна всмоктуватися їх стінками. Під впливом різних провокуючих факторів у даному механізмі відбувається збій. В результаті виділена рідина не всмоктується стінками кишечника, а накопичується в черевній порожнині. У такому разі прийнято говорити про розвиток асциту.

Водянка черевної порожнини у людини буває наступних видів:

  • Транзисторної. Об’єм рідини в животі не перевищує 0,5 л. Це сама рання стадія розвитку асциту, вона не супроводжується ніякими симптомами. Крім того, при пальпації також виявити патологію не представляється можливим.
  • Помірною. В черевній порожнині знаходиться до 4 л рідини. Недуга супроводжується вираженим дискомфортом, у хворого сильно провисає живіт. Асцит виявляється в процесі огляду і пальпації.
  • Напруженою. Характеризується скупченням великого об’єму рідини (в середньому 10 л). Живіт і боки сильно провисають, стискаються внутрішні органи.
  • Хилезной. Є ускладненням останньої ступеня цирозу. Збільшення живота відбувається за рахунок накопичення в черевній порожнині рідини білого кольору, що містить жирові клітини.

Лікуванням асциту займається хірург. Саме до нього необхідно звертатися при виникненні перших тривожних симптомів. Лікар надасть інформацію про те, що за хвороба водянка черевної порожнини, проведе діагностичні заходи і становитиме максимально дієву схему лікування.

Етіологія

Як було згадано вище, недуга не є самостійним захворюванням. Водянка черевної порожнини – це симптом, який може свідчити про розвиток наступних патологій:

  • Цирозу.
  • Лімфоми.
  • Лейкозу.
  • Карциноматоза.
  • Перитоніту.
  • Перикардиту.
  • Серцевої недостатності.
  • Мікседеми.
  • Пухлини або раку яєчника.
  • Синдрому Бадда-Кіарі.
  • Сечокам’яної хвороби.
  • Плеврального набряку.
  • Резус-конфлікт матері і плоду під час вагітності.
  • Пухлини будь-якого органу черевної порожнини (у тому числі злоякісного характеру).
  • Захворювань кишечника, шлунка або жовчного міхура.

Крім того, причиною водянки черевної порожнини у людини є незбалансоване харчування. У групу ризику входять особи, практикуючі голодування і дієти, тривалі за часом.

Асцит діагностується не тільки у дорослих, він також може мати вроджений характер. У цьому випадку причиною водянки черевної порожнини найчастіше є гемолітична патологія або приховане крововилив.

Клінічні прояви

Симптоми недуги носять яскраво виражений характер. У людини водянка черевної порожнини проявляється у вигляді патологічного збільшення живота в об’ємі. Однак дана ознака може свідчити і про розвиток панкреатиту, і про скупчення калових мас. Якщо в положенні стоячи живіт сильно відвисає, а в позиції лежачи він у прямому сенсі розтікається по сторонам, це однозначно свідчить про розвиток асциту.

Таким чином, набряк – це основна ознака водянки. Інші симптоми асциту:

  • Кашель.
  • Задишка. Особливо важко дихати в положенні лежачи.
  • По мірі збільшення живота в об’ємі посилюється інтенсивність больових відчуттів в області тазу.
  • Часті позиви до сечовипускання. Сам акт супроводжується хворобливими відчуттями. Обсяг урини при цьому не збільшений.
  • Порушення серцевого ритму.
  • Часті епізоди відрижки і печії.
  • Наявність гемороїдальних вузлів.
  • Випинання пупка.
  • Сонливість.
  • Загальна слабкість.
  • Апатія.
  • Порушено відходження калових мас.

У важких випадках у животі постійно відчувається біль. Вона заважає не тільки здійснювати рухову активність, але й дихати. У хворого порушується кровообіг, за рахунок чого починають набрякати кінцівки та обличчя. Важливо розуміти, що по мірі прогресування асциту відбувається погіршення перебігу основного захворювання, що послужило провокуючим фактором.

Діагностика

При виникненні ознак асциту необхідно негайно звернутися до хірурга. Важливо пам’ятати про те, що по мірі збільшення обсягу патологічної рідини все сильніше погіршується функціонування внутрішніх органів. Це, в свою чергу, представляє небезпеку не тільки для здоров’я, але і для життя людини.

Водянку черевної порожнини можна діагностувати на підставі результатів комплексного обстеження, що включає:

  • Перкусію живота. Іншими словами, це постукування. Якщо пацієнт лежить, при водянці чутний звук, що нагадує той, який виникає при ударах по порожній коробці. В області ж боків він тупий. Якщо пацієнт знаходиться у вертикальному положенні, вгорі визначається перкуторний звук (як при ударах по порожній коробці). Внизу живота він тупий.
  • Пальпацію. Під час її проведення лікар оцінює стан печінки і селезінки, а також вираженість больового синдрому.
  • УЗД органів черевної порожнини.
  • МРТ.
  • ЕКГ.
  • Ехокг.
  • Рентгенологічне дослідження.
  • Доплерографію.
  • Лапароцентез (прокол черевної стінки з метою забору невеликої кількості патологічної рідини).
Дивіться також:  Вболіваю без температури: причини, симптоми, діагностика і лікування

Крім того, хірург може призначити і лабораторні дослідження (аналіз крові і сечі, рідше – біопсію печінки) з метою отримання найбільш повної картини стану здоров’я пацієнта.

Медикаментозне лікування

Схема терапії залежить від ступеня тяжкості асциту. Якщо на тлі патології у пацієнта виникла серцева або дихальна недостатність, показано проведення заходів, що сприяють зменшенню обсягу скопилася рідини. Якщо ж стан людини не представляє небезпеки для життя, на перший план виходить боротьба з основною патологією.

У всіх випадках лікування водянки черевної порожнини передбачає прийом діуретиків. Сечогінні засоби сприяють зменшенню обсягу асцитичної рідини. Як правило, лікарі призначають такі засоби:

  • «Фуросемід».
  • «Манітол».
  • «Спіронолактон».

Режим дозування визначається в індивідуальному порядку. Лікар повинен враховувати той факт, що за добу повинно виводитися не більше 400 мл рідини. В іншому випадку виникає ризик виникнення зневоднення.

Схема лікування водянки черевної порожнини у людини також може включати прийом або внутрішньовенне введення наступних засобів:

  • Препаратів, активні компоненти яких сприяють зміцненню стінок кровоносних судин. Найчастіше лікарі призначають «Діосмін».
  • Засобів, що сприяють утриманню рідини в судинному руслі. Приклади препаратів: «Поліглюкін», «Желатіноль».
  • Медикаментів, що містять альбумін (при патологіях печінки і нирок).
  • Антибіотиків. Найчастіше призначаються у тому разі, якщо першопричиною є перитоніт.

Таким чином, схема лікування залежить від основного захворювання.

Оперативне лікування

Якщо показник тиску в черевній порожнині настільки великий, що порушується функціонування життєво важливих органів, показано проведення лапароцентеза. Таким чином, дана процедура може виконуватися не тільки в діагностичних, але і лікувальних цілях.

Спочатку хірург здійснює прокол черевної стінки, після чого в порожнині встановлюється катетер, з’єднаний з ємністю, яка буде наповнюватися рідиною. Обсяг викачування останньої залежить від ступеня тяжкості захворювання та загального стану пацієнта.

Особливості харчування

Дієта при водянці черевної порожнини – один з головних пунктів лікування. Харчування повинно бути таким, щоб організм отримував достатню кількість поживних компонентів, але при цьому не погіршувався протягом захворювання.

У раціон рекомендується включити наступні продукти:

  • М’ясо і рибу нежирних сортів.
  • Фрукти.
  • Овочі.
  • Знежирений сир.
  • Пшеничну крупу.
  • Зелень.
  • Компот.
  • Кисіль.

Повністю виключити з меню необхідно:

  • М’ясо і рибу жирних сортів.
  • Смажені страви.
  • Спеції.
  • Копченості.
  • Спиртовмісні напої.
  • Кава.
  • Чай.

Страви солити потрібно мінімально. Крім того, особам, які страждають від асциту, необхідно обмежити кількість споживаної рідини до 0,5-1 л.

Народні методи

Застосування нетрадиційних засобів сприяє виведенню зайвої рідини з організму. Важливо пам’ятати, що народне лікування – це лише допоміжний захід, воно не позбавить від першопричини.

Найбільш дієві рецепти:

  • Взяти 40 г попередньо подрібненої петрушки. Залити сировину 1 л окропу. Дати настоятися протягом дня. Приймати 4 рази на день по 20 мл перед трапезою.
  • Взяти 1 ст. л. попередньо подрібненого листя мати-й-мачухи. Залити їх 250 мл води. Поставити ємність на вогонь. Кип’ятити протягом 10-ти хвилин. Остудити, процідити. Приймати тричі на день по 10 мл

При асциті рекомендується пити компоти. Найкориснішим вважається абрикосовий. Він не тільки сприяє виведенню рідини, але й утримує в організмі калій.

Прогноз

При своєчасному зверненні до лікаря він, як правило, сприятливий. Ігнорування тривожних ознак призводить до розвитку ускладнень.

Можливі наслідки:

  • Асцит-перитоніт.
  • Гідроторакс.
  • Серцева та дихальна недостатність.
  • Діафрагмальна і пупкова грижа.
  • Кишкова непрохідність.

У важких випадках відсутність лікування призводить до смерті пацієнта.

Профілактика

Специфічних заходів для запобігання розвитку хвороби не існує. Досить своєчасно лікувати всі виявлені захворювання та при виникненні тривожних симптомів негайно звертатися до медичної установи.

Висновок

Водянка черевної порожнині (асцит) – це патологічний стан, при якому в животі скупчується велика кількість рідини, яка в нормі виділяється в маленькому обсязі і всмоктується стінками кишечнику. Недуга не є самостійним захворюванням. Асцит завжди розвивається на тлі перебігу іншої патології. Лікування водянки черевної порожнини передбачає медикаментозну терапію та дотримання дієти. У важких випадках проводиться оперативне втручання.