Обов’язки і права медичних працівників. Федеральний регістр медичних працівників

Медичні працівники – це окрема категорія представників населення Росії. Варто відзначити, що дана група осіб має певний статус, представлений сукупністю деяких обов’язків і прав, передбачених чинним законом. Далі розглянемо їх перелік більш детально.

Хто такий медичний працівник

Перш ніж приступати до детального вивчення переліку обов’язків медичних працівників та їхніх прав, варто звернути свою увагу на те, хто ж відноситься до даної групи осіб.

Медичний працівник – це поняття, скоріше, узагальнене. В дану групу включені всі лікарі як широких, так і вузьких спеціалізацій, діяльність яких пов’язана з проведенням профілактики, діагностики та ефективного лікування всіляких захворювань на високому професійному рівні.

В даний час окрема увага приділяється утворенню медичних працівників. Воно повинно бути спеціальним, а також велика частина спеціалізацій вимагають наявності високої кваліфікації. Окремо також наголошується на тому, що будь-який медичний працівник повинен володіти певним набором особистих якостей, серед яких в обов’язковому порядку присутні гуманність, уважність і людинолюбство.

Вимоги до медичних працівників

Варто зазначити, що сучасне законодавство висуває певний перелік вимог, яким повинен відповідати будь-який працівник медичної сфери. В першу чергу вони стосуються наявності певного рівня професійної освіти, а також додаткових знань:

  • чинного законодавства;
  • нормативних актів, що входять в систему чинного законодавства і стосуються сфери охорони здоров’я;
  • в області соціального обслуговування населення.

Безумовно, у будь-якого лікаря повинен бути відмінний запас теоретичних знань, що відповідають його кваліфікації. Більш того, знання, отримані в процесі навчання, медичний працівник повинен вміло та ефективно використовувати у практиці надання соціальних і медичних послуг населенню.

Крім наявності освіти і відмінних знань теорії, будь-який фахівець в галузі медицини повинен мати певний багаж реальних практичних навичок лікування людей. Стандартними вважаються навички, отримані в ході ведення діяльності в галузі педіатрії, геріатрії, діагностики та геронтології. Необхідність наявності всіх інших навичок повністю залежить від конкретної спеціалізації доктора.

До числа вимог до медичного працівника також варто виділити наявність у нього достатнього обсягу практичних знань в області роботи з технічним інструментарієм, обладнанням, а також основних правил безпеки при здійсненні професійної діяльності у сфері власної спеціалізації.

В ряді вимог, що висуваються до працівників у сфері медицини, крім усього перерахованого вище зазначене і те, що будь-який лікар повинен вміти правильно застосовувати методики сучасної і професійної діагностики стану організму людини, а також чітко розбиратися в лікарських препаратах і нові методики лікування хвороб, в області спостереження яких він є фахівцем. Для того щоб постійно відповідати всім встановленим вимогам, будь-медик повинен регулярно проходити курси підвищення кваліфікації, а також брати участь в різних освітніх програмах, спрямованих на вироблення нових професійних навичок фахівця.

Загальний перелік прав

Окрему увагу варто приділити загальному переліку прав медичних працівників. Такі можливості фахівця закріплені на законодавчому рівні змістом статті 10 ФЗ “Про охорону здоров’я громадян”.

До числа основних прав медичних працівників відносяться наступні:

  • на захист гідності та честі (у сфері ведення професійної діяльності);
  • на забезпечення нормальних умов для ведення професійної діяльності;
  • на гідну охорону праці;
  • на вдосконалення професійних знань;
  • на роботу за контрактом чи договором;
  • на перепідготовку у тому випадку, якщо фахівець не має можливості виконувати свої трудові обов’язки з певних поважних причин;
  • на страхування помилки, допущеної в ході ведення професійної діяльності;
  • на створення професійних організацій некомерційного типу;
  • використання засобів зв’язку медичного закладу, в якому працівник працює на безоплатній та безперешкодної основі.

Розглянемо далі деякі найбільш значущі права працівників медичних установ більш детально.

Право на заняття професійною діяльністю і медичною практикою

В числі основних прав працівників у сфері медицини окрему увагу варто приділити наданої їм можливості ведення професійної діяльності, але лише тієї, що допустима рівнем кваліфікації, придбаним в установленому порядку.

Варто відзначити, що право на здійснення практичної діяльності даної спеціальності мають тільки ті особи, які отримали в установленому порядку документ, що підтверджує наявність певної кваліфікації в конкретній сфері (диплом, ліцензія, сертифікат спеціаліста, спеціальне звання).

Що стосується медичної практики приватного характеру, то її ведення допускається тільки за наявності спеціальної ліцензії, яка може бути видана тільки ліцензійно-атестаційною комісією. У тому випадку, якщо діяльність доктора здійснюється без наявності на те даного документа або після закінчення його терміну, то вона визнається незаконною. Порушення цього положення тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність.

Право на роботу за договором

Сучасне законодавство надає всім кваліфікованим медичним працівникам право на ведення трудової діяльності за трудовою угодою або контрактом. Більш того, російські фахівці також мають право працювати на таких умовах не тільки на території РФ, але і за кордоном. В межах РФ укладення таких договорів з медиками повинно відбуватися виключно у відповідності з нормами трудового права.

Право на захист гідності та честі

Варто відзначити, що всі категорії медичних працівників мають повне право на захист власної честі та гідності у професійній сфері, що наказано не тільки в Законі “Про охорону здоров’я громадян”, але ще і ст. 152 Цивільного кодексу РФ. Сюди ж варто віднести і право на захист ділової репутації.

Варто відзначити, що на захист даного права не діє встановлений законом період позовної давності. Більше того, медики, як і будь-які інші особи, що мають повне право на відшкодування понесеного на цій грунті моральної шкоди.

Замахом на честь і гідність медичного працівника визнаються дії, які були скоєні іншими особами, представлені у вигляді поширення неправдивих чуток про певний доктора або організації медичних працівників, які суперечать дійсності. Також тут можна відзначити наклеп і образи, спрямовані в бік медичного працівника і, зокрема, його професійних якостей.

Дивіться також:  МРТ турецького сідла: показання, підготовка, особливості й альтернативи

Право на страхування професійної помилки

Відомо, що в медичній практиці досить часто відбуваються помилки. Сучасне законодавство передбачає право медиків на її страхування, але тільки в тому випадку, якщо шкоду пацієнту було завдано не в результаті недбалості або недбалості чи бездіяльності лікаря.

При розгляді даного права варто виділити певний перелік страхових випадків, від відповідальності за які може потрапити будь-який фахівець в галузі медицини:

  • смерть пацієнта в результаті вчинення ненавмисної помилки;
  • заподіяння шкоди здоров’ю пацієнта в процесі встановлення діагнозу;
  • заподіяння шкоди в процесі лікування.

Юристи-практики досить часто зазначають, що проблема страхування професійної відповідальності працівників у сфері медичної діяльності є найбільш актуальною в даний час.

На сьогоднішній день розглянуте право може бути реалізовано шляхом укладення окремого договору страхування відповідальності громадянського вигляду. Його завершення відбувається в тому випадку, коли є певний ризик заподіяння шкоди здоров’ю або життю пацієнта в ході здійснення медичного втручання. Даний договір також може бути укладений щодо третьої особи, з її близькими родичами.

В рамках такого документа у разі нанесення певної шкоди пацієнтові страхувальник (медичний заклад, в якому працює спеціаліст) покладає на себе матеріальну відповідальність за можливу заподіяну йому шкоду в ході операційного або будь-якого іншого втручання. Застрахованою особою в даній ситуації виступає медичний працівник, який займається лікуванням визначеного в угоді людини.

Варто зазначити, що в процесі укладення такого договору сторони обов’язково повинні досягти угоди з наступних питань:

  • строк дії договору;
  • певний страховий випадок, тобто та конкретна ситуація, при настанні якої адреса страхувальника можуть бути висунуті вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди за завдані шкоду;
  • розмір страхової суми, належної до виплати в разі настання обумовленої ситуації.

Право на відмову від лікування і спостереження пацієнта

До загального переліку прав медичних працівників входить можливість винесення ними правомірного відмови у спостереженні пацієнта або його лікуванні. При розгляді цього моменту варто звернути увагу на критерії правомірності відмови, якими є:

  • відсутність загрози для здоров’я і життя пацієнта в результаті вчиненого відмови;
  • наявність відповідної санкції посадової особи ЛПЗ, в ролі якого може виступати головний лікар або завідувач конкретним відділенням;
  • недотримання пацієнтом встановлених правил внутрішнього розпорядку клініки чи приписів лікаря.

Право на поліпшення професійних знань

Розглядаючи дану можливість, представлену законодавцем для всіх представників населення, що входять у групу медичних працівників, варто відзначити те, що вона тісно пов’язана з їх обов’язком регулярно підвищувати рівень своїх професійних навичок. Варто зазначити, що наявність великого досвіду роботи в сфері медицини не є приводом для ухилення від проходження курсів підвищення кваліфікації медичних працівників, а також освітніх програм іншого типу.

Актуальність регулярного використання даного права обумовлена тим, що сучасна медицина – це швидко розвивається галузь, яка передбачає суворе дотримання фахівцями в даній області всім новим тенденціям у лікуванні пацієнтів.

Додаткова освіта, яку можуть отримувати медики, може бути представлено у формі:

  • тематичного навчання з окремих питань (від 72 годин);
  • проведення тематичних та проблемних семінарів (72-100 годин);
  • тривале навчання (понад 100 годин), по закінченні якого може бути підвищена акредитація медичного працівника. В ході такого навчання фахівці вивчають певні проблеми за профілем своєї професійної діяльності.

Варто відзначити, що по закінченні проходження спеціалізованого навчання проводиться атестація медичних працівників, у ході якої перевіряється рівень засвоєних знань.

За бажанням працівника може бути проведена його професійна перепідготовка. По закінченні проведеного курсу також здійснюється атестація медичних працівників та видача їм диплома, що підтверджує факт проходження перепідготовки.

Слід зазначити, що фахівці в розглянутій сфері є зацікавленими в регулярному підвищенні власної кваліфікації, так як її рівень прямим чином впливає на розмір заробітної плати. Так, в середньому медичні працівники з низьким рівнем кваліфікації заробляють близько 30000 рублів, у той час як фахівці високого класу мають оклад на 20-30 тисяч вище.

Обов’язки

Розглянувши перелік прав, варто приділити особливу увагу обов’язків, встановленим законодавством для групи медичних працівників. Говорячи про нормативному регулюванні, варто відзначити, що вони передбачені в змісті статей 70, 71 та 73 ФЗ “Про охорону здоров’я громадян РФ”.

Так, на підставі інформації, наведеної у зазначених джерелах, до переліку обов’язків лікарів відносяться наступні:

  • дотримуватися законодавства, чинного на території РФ, в процесі виконання своєї професійної діяльності;
  • надавати допомогу медичного характеру відповідно до наявної кваліфікації та посадовою інструкцією, а також службовими обов’язками;
  • призначати препарати для лікування певних захворювань, а також, при необхідності, виписувати рецепти до них;
  • повною мірою дотримуватися принципів деонтології і медичної етики;
  • регулярно підвищувати рівень своєї професійної підготовки;
  • забезпечувати збереження лікарської таємниці, упізнаною в результаті здійснення посадових обов’язків.

Про Федеральному регістрі медичних працівників

Розглядаючи тему обов’язків і прав працівників у сфері медицини, варто приділити особливу увагу на ФРМР – системі, створеній на федеральному рівні, з допомогою якої можна благополучно відстежувати кількісний і якісний склад працівників у сфері охорони здоров’я в РФ.

В зазначену базу вносяться відомості щодо всіх працівників у галузі медицини, які мають певну кваліфікацію в даній області діяльності.

Основне призначення Федерального реєстру медичних працівників полягає в тому, що з його допомогою відбуваються процеси збору відомостей про медичних працівників країни, а також оброблення і аналіз отриманої інформації. Як показує практика, дана база є могутнім інструментом, що допомагає приймати різні рішення з різних питань із галузі охорони здоров’я, а також здійснює інформаційно-аналітичну підтримку медичної діяльності.

У числі даних, внесених в цю базу, вказано не тільки Ф. В. О. лікарів і їх місце роботи, але ще і ступінь акредитації медичних працівників і ті напрямки діяльності, в яких вони є видатними фахівцями.