Перша версія шкали Рэнкина з’явилася в 80-х роках. Її основним призначенням була правильна оцінка стану хворого після перенесеного інсульту. Шкала Рэнкина також допомагала у виборі відповідних заходів по відновленню організму людини. Дана методика і зараз широко використовується лікарями, які займаються реабілітацією пацієнтів, які постраждали від порушень мозкового кровообігу.

Надалі була випущена модифікована шкала Рэнкина. Вона не тільки відображає ступінь функціональних порушень, але і дозволяє об’єктивно оцінити результативність реабілітаційних заходів. Також з її допомогою можна виявити необхідність застосування різних додаткових пристосувань для інвалідів.

Опис шкали Рэнкина

Метод базується на проведенні вивчення картинки Нихс, аналізу Ривермид. Діагностика в кожній клініці індивідуальна. За шкалою Рэнкина фахівцем визначається подальша життєдіяльність і рівень інвалідності людини, яка перенесла інсульт. На основі отриманих досліджень проводиться тромболітична терапія.

За допомогою шкали діагностують:

• якість мовленнєвої діяльності;
• зміни у функціонуванні опорно-рухової системи;
• рівень усвідомленості;
• чутливість;
• можливість контролювати рухи тіла.

Шкала визначає ступінь тяжкості стану пацієнта. Таблиця оцінки рівня здоров’я складається з шести пунктів. У кожному дається детальна характеристика стану хворого з порушеннями мозкового кровообігу.

Висока оцінка рівня здоров’я за Рэнкину

Перші два пункти описують практично не постраждав від патології, зберіг дієздатність пацієнта, не потребує реабілітації:

• Нульовий. Дієздатність не порушена. Проблеми, які виникають після інсульту, відсутні, обмежень немає.
• Перший. Спостерігаються невеликі зміни промови, листи та швидкості читання. Бувають розлади в емоційному плані. Людина веде звичний самостійний спосіб життя, але не може виконувати дії, пов’язані з дрібною моторикою і посиленою увагою.

Низька оцінка рівня здоров’я

В інших пунктах описується стан пацієнта, частково або повністю втратив дієздатність і потребує сторонньої допомоги:

• Другий. Пацієнт частково втрачає дієздатність. Можливе життя без сторонньої підтримки, якщо ви не бажаєте виконувати складні дії. Обмеження в деяких видах діяльності: управління транспортом, танці, біг, фізична праця.
• Третій. Інвалідизація середнього ступеня. Людині потрібна допомога зі сторони, але він пересувається самостійно, можливо з використанням допоміжних засобів. Необхідна психологічна та моральна підтримка.
• Четвертий. Середньоважкий рівень втрати рухових функцій. Хворому необхідна стороння підтримка. Догляд за собою не здійснює.
• П’ятий. Саме тяжкий стан пацієнта, остання ступінь інвалідності. Потрібен цілодобовий нагляд і догляд. Людина довічно прикутий до ліжка, відбувається неконтрольоване сечовипускання.

У початковій версії шкали був присутній шостий рівень – смерть хворого. У модифікованій системі його немає.

Користь методу

Головною складовою лікарської допомоги після лікування критичного стану при інсульті є реабілітація. В цей період необхідно максимально позбавитися від неврологічних відхилень.

Велику роль при відновленні відіграють індивідуальні особливості організму людини. Шкала Рэнкина дозволяє значно полегшити роботу невролога, становить послідовний план реабілітації.

Крім цього, отримані значення шкали використовуються і лікарями, що займаються відновлювальними процедурами. Для оцінки необхідності самого процесу реабілітації також застосовується цей метод. Ще можна виділити те, що шкала Рэнкина виявляє доцільність використання та різновид засобів для переміщення пацієнта (візок, ходунки, тростина).