Носіями страшної інфекції, знищує в минулому цілі міста, є гризуни. Йдеться про чуму, спалахи якої досі фіксуються в країнах Африки, Південної та Північної Америки. Відносно недавно, в 90-ті роки XX століття, була зареєстрована епідемія даної інфекції в Індії, від якої померло понад 12 000 чоловік. Дивно те, що тенденції до зниження чисельності заражених не спостерігається і щорічно фіксуються тисячі заражених в цій країні. У зв’язку з великим ризиком летального результату необхідна планова профілактика хвороби для населення, що проживає в країнах з загрозливим ризиком інфікування. Найбільш дієвим методом вважається щеплення від чуми, особливості якої і показання до її постановці будуть розглянуті в цій статті.

Як відбувається зараження

Природно-вогнищевою патологією інфекційного характеру є чума. Захворювання завжди протікає в дуже важкій формі і часом викликає смертельний результат. Небезпека полягає в тому, що хвороба надзвичайно заразна, тому епідемічний процес розвивається досить швидко.

Основним джерелом зараження визнаються гризуни, але вторинної причиною може служити і хвора людина. В даному випадку розвивається легенева форма захворювання. Підчепити хворобу можна дуже просто — через укуси самих гризунів або мешкають на них бліх, при наявності у них самих захворювання. При цьому патологія розвивається досить швидко. Інкубаційний період триває не більше шести діб, і хвороба починається з раптового погіршення самопочуття.

Типові прояви хвороби

Початок інфікування характеризується появою у людини різкого ознобу і вираженій інтоксикації. Хворий скаржиться на різку слабкість, у нього стає хитка хода і піднімається температура до критичних позначок. До основних симптомів чуми відносять:

• збільшення лімфовузлів;
• різкі м’язові болі;
• лихоманка;
• збільшення серцевих скорочень і різке падіння артеріального тиску;
• слабкість і розбитість;
• втрата свідомості або його сплутаність.

Хворі підлягають обов’язковій госпіталізації. Від форми патології лікарі відштовхуються, вибираючи тактику лікування. Зазвичай використовують курс антибіотикотерапії, яка триває не менше 10 діб. В іншому лікування напрямок на усунення симптомів, тому що специфічних препаратів для лікування хвороби не існує, і єдиним способом вберегтися від захворювання є щеплення від чуми людині.

Творець вакцини

Спочатку вакцина створювалася з мертвих чумних паличок, які були знищені високою температурою людського тіла. Багатьом цікаво, хто винайшов щеплення від чуми. Вперше рідина, водимую для захисту від бубонної різновиди захворювання, винайшов Володимир Хавкін. Але спочатку вона була нежива.

Сучасна медицина визнає, що найбільш ефективною мірою профілактики є саме вакцина, створена з живих, але ослаблених штамів чуми, коли використовуються спеціальні бактеріофаги. Саме така щеплення від чуми була винайдена в недалекому 1934 році Покровської Магдалиною, яка і перша відчула її дію на власному організмі.

Сучасний препарат

В даний час ефективною мірою захисту від грізного захворювання визнається лише вакцинація. Щеплення від чуми являє собою однорідний білий порошок, який упаковується в скляні пляшечки для ін’єкцій. Склад засобу наступний:

• Діючою речовиною виступають мікробні клітини чуми живі, але ослаблені.
• В якості стабілізатора додають: декстрин, лактозу, кислоту аскорбінову, тіосечовину.
• Далі, йде спеціальний наповнювач, що складається з ваніліну, какао-порошку, глюкози, крохмалю і ментолу.

Мікробні клітини піддаються хімічному впливу, після чого вони повністю втрачають свої вірулентні властивості (захворіти від них вже неможливо). При цьому патогенні організми цілком здатні розмножуватися у внутрішніх органах і в лімфатичних вузлах.

Що відбувається після вакцинації

Коли людині ставиться щеплення від чуми, мікробні клітини починають свою активну дію. Клінічної картини, характерної захворювання не спостерігається, проте активно починає працювати імунна система людини, створюючи проти введених штамів індивідуальну захист.

Якщо трапиться повторна зустріч з подібним збудником захворювання, то в організмі вже є достатній запас антитіл, здатних швидко знищити інфекцію. Однак необхідно пам’ятати, що тільки близько року може діяти щеплення від чуми людині.

Назва препарату на кожній упаковці наводиться як латинською мовою, так і російською і звучить як «чумна жива Вакцина суха». Зазвичай поставляється в картонних упаковках, що містять по 10 флаконів з порошкоподібною вмістом. Вони повністю стерильні і підлягають розкриття безпосередньо перед ін’єкцією.

Коли роблять щеплення від чуми

Вакцинація необхідна для профілактики захворювання. Ін’єкцію можна ставити дорослим і дітям починаючи з двох років. Особи, яким показаний укол наступні:

• Ветеринари і люди, які займаються виловом гризунів, їх транспортуванням, а також забоєм.
• Працівникам лабораторій, які мають контакт з живою культурою чуми або з зараженими тваринами. І також вакцинації повинні піддаватися вчені, що проводять дослідження заражених матеріалів.
• Працівникам експедиційних служб, що займаються геологічними розкопками або пасовищне-меліоративними заходами.
• Всім людям, що знаходяться на території розповсюдження захворювання.

Також щеплення від чуми роблять всі медпрацівники, які виїжджають у місця епідемії і займаються лікуванням інфікованих.

Як проводиться вакцинація

Вакцину можна вводити декількома способами. Всього їх існує чотири, які опишемо нижче:

• Нашкірний. В зону передпліччя наносять краплі рідини, всього сумарна доза становить 0,15 мл Далі, на цих місцях роблять хрестоподібні надрізи і активно втирають препарат.
• Підшкірний. Вводять шляхом ін’єкції під нижній кут лопатки. Використовується дозування 0,5 мл.
• Підшкірний без голковий. Вакцина вводиться спеціальним стерилізованим ін’єктори в область дельтоподібного м’яза. Стандартна доза становить 0,5 мл, але лікар може виходити з віку пацієнта і зменшити або збільшити її.
• Внутрішньошкірної. Вводиться голкою і використовується 0,1 мл засобу.

Метод введення вакцини вибирається лікарем, залежно від умов, стану пацієнта і його віку. Але важливо завжди враховувати можливі протипоказання, які досить великі.

Коли щеплення протипоказана

Необхідно точно знати, роблять щеплення від чуми при певних станах. Так, плановий укол буде заборонений в наступних випадках:

• якщо у пацієнта зафіксована гостра інфекційна патологія;
• коли є захворювання печінки та нирок;
• при вадах серця та аномалії його розвитку;
• якщо діагностовано цукровий діабет;
• у другій половині вагітності;
• при наявності у пацієнта виразки дванадцятипалої кишки або шлунка;
• якщо в анамнезі є бронхіальна астма.

Після перенесених ГРВІ та інших гострих захворювань вакцинацію проводити можна, але необхідно почекати місяць, щоб людина повністю відновився. Якщо у пацієнта був діагностований гепатит або менінгококова інфекція, то укол відкладається на строк до шести місяців.

Перед можливим подорожжю до країни з потенційним джерелом зараження необхідно знати, скільки діє щеплення від чуми. Її активність триває близько року, тому по закінченні цього часу необхідно повторити процедуру.

Можуть бути побічні реакції

Не повинна лякати необхідність зробити щеплення від чуми людини. Де роблять ін’єкцію, завжди повинні дотримуватися умови стерильності, тому маніпуляцію практично завжди проводять в умовах процедурного кабінету. Звичайно, під час епідемії цілком допустимо використовувати будь-яку можливість для вакцинації. При цьому ускладнень зазвичай від уколу не виникає, але необхідно зазначити можливі випадки негативної реакції:

• припухлість і набряклість у місці введення паличок чуми;
• гіперемія, але слабовираженная;
• болючість в районі уколу.

Такі симптоми, на які можуть скаржитися пацієнти, вказують на активність живих бактерій, введених підшкірно:

• незначне підвищення температури;
• почервоніння шкірних покривів;
• головний біль і загальне нездужання;
• висип на шкірі.

Іноді можуть фіксуватися патологічні реакції, які загрожують життю та здоров’ю пацієнта, але вони дуже рідкісні і пов’язані з індивідуальними реакціями.

Графік вакцинації

Щеплення від чуми є в календарі щеплень, однак їх проводять лише за епідемічними показаннями. Це означає, що вакцинації повинні бути піддані люди, які проживають на потенційно небезпечних територіях або мають справу з живими збудниками чуми.

Варто розуміти, що в основній своїй масі фахівці підтримують ідею масової вакцинації людей від грізної патології. Саме завдяки сучасним розробкам вдалося зменшити поширеність чуми в світі. Проте останнім часом часто фіксуються спалахи інфекції, але вони вже не надають такої небезпеки, як раніше.

Як показує практика використання сучасної вакцини, вона добре переноситься навіть дітьми. Проте лікарі рекомендують щоб уникнути проявів негативних наслідків та алергічних реакцій не залишати процедурний кабінет перші півгодини-годину і залишитися під наглядом лікаря. Іноді може турбувати запаморочення, з’являється слабкість. У важких випадках розвивається кропив’янка, з’являється набряк та анафілактичний шок. Медичний працівник у змозі вирішувати подібні симптоми і не допустити розвитку несприятливих наслідків.

Висновок

Щеплення проти чуми може бути поставлена не раніше, ніж через два місяці після вакцинації від інших захворювань. Це правило стосується дітей. Дорослим необхідно вичавити тільки місяць. Культура дуже чутлива до антибіотиків, тому на тлі лікування ними, ін’єкція буде неефективною.

Вакцинація вважається обов’язковою, однак не всім підряд необхідно ставити щеплення. Рекомендується вколотися, якщо планується відвідати країни з потенційним ризиком зараження. Якщо ж люди проживають у неблагополучних районах, то навіть дітей необхідно прищеплювати. Тільки таким чином можна викорінити це захворювання, як це вже зроблено в країнах із розвиненою медициною.