Діагностування

Існують клінічні ознаки хвороби, які підтверджують патологію з допомогою симптоматики. Хоча основне діагностичне значення має аналіз крові, виявляє антитіла до вірусу Епштейн-Барра. В анамнезі будуть вказані специфічні антитіла. Тобто, лікар визначає ознаки мононуклеозу у дітей за аналізом крові.

Інструментальні тести значущі для терапії. Вони визначають точний стан хворого. До таких видів дослідження відносяться:

• клінічний аналіз крові при мононуклеозі у дітей;
• біохімічний;
• узд органів черевної порожнини.

Ефективність терапії проявляється на практиці при проведенні належного діагностування. Слід оцінити вміст гемоглобіну в системі крові і розглянути лейкограми.

При ультразвуковому дослідженні добре буде видно, чи збільшились селезінка та печінка.

Шляхи зараження

Заразитися можна при безпосередньому контакті. Люди, що мають яскраво виражену симптоматику або не мають такої, стають джерелом інфекції.

Контактування відбувається з допомогою частинок слини. У дітей це найбільш ймовірне зараження. У хлопчиків частіше відбувається розвиток хвороби в періоди реактивації захворювання. Особливо потрібно побоюватися загострення в прохолодну пору року, коли імунна система ослаблена і більше контактів з людьми всередині приміщення. Для цього в дитячих садах і школах слід постійно провітрювати кімнати і проводити дезінфекцію. Іншими словами, вірус не стійкий, гине при висиханні. Тому потрібно боротися з ним, застосовуючи ультрафіолетові промені і постійну обробку приміщення, де багато дітей.

Якщо інфікування відбулося, потрібно негайно почати лікування. Слід пройти повний курс прийняття медикаментів, інакше можуть виникнути рецидиви, так як імунна система під час терапії менш активна. Або посилюється хронічними захворюваннями, які не вилікувані.

Увагу приділяють стану лімфатичних вузлів і носоглотки. Слід дотримуватися здорового способу життя, постійно відпочивати при виникненні втоми і не допускати імунодефіциту.