Запальні процеси в залозі

Запальні захворювання щитовидної залози поєднують в медичній практиці під загальним найменуванням «тиреоїдит». Початок хвороби характеризується патологічними змінами в щитовидній залозі: при натисканні виникає хворобливість, дискомфорт в області шиї, загальне нездужання, труднощі при ковтанні. По мірі розвитку патології порушується вироблення гормонів, настає гіпотиреоз, основними проявами якого є: набряки, погіршення пам’яті, хронічна втома і сонливість, зниження пульсу і температури тіла, сухість шкіри.

При гострому стані пацієнта лихоманить, відчуваються різкі болі в області шиї, озноб, прискорене серцебиття. Хвороба часто починається з симптомів надлишку тиреоїдних гормонів: частий стілець, пітливість, прискорене серцебиття, дратівливість і підвищена збудливість, тремтіння кінцівок, втрата маси тіла. У числі місцевих проявів можна перерахувати почервоніння шкіри на шиї і болючість при пальпації (промацуванні) залози.

Якщо «душить» щитовидка, що робити? Симптоми тиреоїдиту нагадують клінічну картину інших порушень роботи щитовидної залози, тому перед призначенням курсу лікування проводиться комплексна діагностика. Вона включає імунологічний аналіз крові, визначення рівня тироксину і трийодтироніну, УЗД залози для оцінки розмірів і структури органу, наявності вузлів і пухлин, біопсію під контролем УЗД з метою виявлення підвищеного кількість лейкоцитів та інших клітин, що характерні для запального процесу.

Якщо щитовидка «душить» горло, що робити? Терапія тиреоїдиту проводиться антибіотиками. При розвитку ускладнень, як правило, показано хірургічне лікування. Можлива замісна терапія синтетичними гормональними препаратами. Специфічного лікування деяких форм хвороби немає. Хронічний тиреоїдит, який викликає здавлювання шиї, лікують оперативним шляхом. При супутніх порушеннях роботи серцево-судинної системи призначають бета-блокатори.