“Флуімуціл” – сироп від кашлю: склад, інструкція із застосування, відгуки

Протипоказання

Згідно інструкції по застосуванню відомо, що “Флуімуціл” не передбачає додаткового розведення водою при вживанні. Обмеженнями до використання вважаються:

  • Непереносимість окремих складових.
  • Виразка шлунка (ураження шлунка хронічного характеру, яке супроводжується порушенням слизової оболонки шлунка і розміщених під нею тканин).
  • Виразка дванадцятипалої кишки (захворювання, яке з’являється в результаті впливу кислоти і пепсину на слизову оболонку дванадцятипалої кишки у осіб з гіперчутливістю).
  • Лактація.
  • Вік молодше двох років.
  • Фенілкетонурія (спадкове захворювання, яке пов’язане з порушенням обміну амінокислот, особливо фенілаланіну).
  • Анотація по застосуванню сиропу від бронхіту та інших захворювань попереджає, що необхідно зважити всі за і проти, перш ніж вживати “Флуімуціл” особам із захворюваннями нирок і печінки, а також наступними станами:

  • Варикоз стравоходу (ураження рухової активності стравоходу).
  • Кровохарканням (виділення патологічного секрету з кров’ю).
  • Підвищеним кров’яним тиском.
  • Жінкам під час вагітності.
  • Дивіться також:  "Хофитол" і алкоголь: сумісність, наслідки. "Хофитол": показання та інструкція по застосуванню

    При таких станах вірогідна користь від “Флуимуцила” повинна значно перевищувати можливість ускладнень.

    Негативні реакції

    Розчин для перорального вживання володіє мінімальним ризиком появи побічних ефектів. В окремих ситуаціях, при прийомі “Флуимуцила” можуть розвинутися наступні реакції:

  • Печія.
  • Свербіж шкірних покривів.
  • Кропив’яна висип.
  • Висипання на тілі.
  • Нудота.
  • Блювотні позиви.
  • Пронос.
  • Носові кровотечі.
  • Бронхоспазм (патологія, яка розвивається при скороченні гладких м’язів бронхів і зменшення їх просвіту).
  • Шум у вухах.
  • Колапс (небезпечне для життя стан, який характеризується зниженням артеріального тиску і погіршенням мікроциркуляції важливих органів).
  • Сироп відпускаються з аптечних пунктів у флаконах об’ємом 100, 150, 200 мілілітрів. Тривалість лікування визначається медичним фахівцем.