Кон’югований білірубін – опис, будова, розшифровка та особливості

Діагностика та аналізи

Для постановки діагнозу важливе значення має розшифровка аналізів крові. Зміни білірубіну виявляють за біохімічному аналізу крові.

Визначення прямого білірубіну має важливе значення, тому що даний показник є своєрідним маркером при діагностиці захворювань. Зіставляючи результати з нормою, можна побачити справжню картину.

Якщо кон’югований білірубін підвищений більш, ніж в 2 рази, то ймовірно відбулося порушення вироблення жовчі, прямий білірубін перестав відображатися в повному обсязі. Щоб виключити помилку, лікар при постановці діагнозу дивиться на інші показники аналізу – трансамінази, фосфатази, осад.

При діагностиці визначають 4 групи підвищеного білірубіну:

  • Підвищений некон’югований білірубін поза лікування. Створюється велика кількість білірубіну, з яким не може впоратися здорова печінка.
  • Підвищений кон’югований білірубін поза печінки. Найімовірніше, порушений відтік жовчі.
  • Підвищений некон’югований білірубін печінкового типу. З’явилася причина, по якій печінка не може перетворити білірубін.
  • Підвищений прямий білірубін печінкового типу. Сталося порушення відтоку жовчі.
  • Дивіться також:  Що таке глікований гемоглобін, його норма і відхилення

    Симптоми підвищення білірубіну

    При підвищенні білірубіну з’являються характерні симптоми, які вказують на патологічний стан пацієнта. Аналізи підтверджують діагноз і дозволяють виявити причину нездужання. Симптоми, що вказують на прямий кон’югований білірубін підвищений:

    • часті головні болі;
    • нудота, неприємний запах з рота;
    • наявність сірого нальоту на язиці;
    • біль у правому підребер’ї;
    • тяжкість після прийому жирної їжі;
    • розлад стільця;
    • жовта шкіра і слизові;
    • сеча кольору пива;
    • світлий кал;
    • запаморочення;
    • свербіж.

    У деяких випадках можливе підвищення температури.