Клінічна картина у дітей

Особливого підходу вимагає діагностика і лікування кропив’янки у дітей. Це алергічна реакція, яка називається строфулюсом. Вона виникає харчової сенсибілізації, пов’язаної з діатезом ексудативного типу.

У грудних дітей, що перебувають на штучному вигодовуванні, розвиток цієї патології настає частіше. Також подібне можливо, якщо дієта малюка не відповідає віку. З’являється узелково-бульбашкове висипання.

Також кропив’янка може бути викликана укусами комах, інфекційними захворюваннями, наявністю в організмі паразитів. У дітей вузлики висипань рожево-коричневого кольору досягають до 3 мм в діаметрі. На вершині вони мають пухирець. Діти їх розчісують, так як висипання сверблять.

Часто подібні висипання з’являються на руках, у складках тіла, але можуть поширюватися і по всьому тілу. У дітей до 3 років подібні явища супроводжуються блювотою, розладом випорожнення (діарея або запор). При хронічній формі дитина стає млявою, у неї відсутній апетит, порушується сон. У дітей диференціальну діагностику кропив’янки проводять з метою виключення корости. У цих патологій схожі прояви. Практично у всіх дітей після 7 років кропив’янка проходить зовсім.

Діагностика

Діагностика алергічної кропив’янки або інших її видів проводиться ще на огляді у лікаря. Медик за видом висипки зможе припустити, до якого типу відноситься патологія. Діагностику при гострій формі проводять рідко, так як вона проходить самостійно і досить швидко. Але ось хронічна кропив’янка вимагає правильного лікування. Потрібно визначити, який подразник її викликав. В іншому випадку лікування не буде ефективним.

Діагностика кропив’янки включає в себе ряд лабораторних досліджень:

Аналіз крові. Дозволяє виявити інфекцію, якщо вона розвивається в організмі. У цьому випадку в аналізі буде підвищена кількість лейкоцитів. Якщо ж підвищена кількість еозинофілів, це говорить про алергічної реакції.

ШОЕ. Цей аналіз визначає здатність еритроцитів злипатися один з одним. Це необхідно для виявлення інфекцій в організмі, патологій імунного характеру.

Аналіз сечі. Дозволяє визначити правильність роботи нирок. Їх патології можуть викликати кропивницю.

Аналіз калу. Дозволяє виявити наявність паразитів, їх яйця або найпростіші мікроорганізми.

Антитіла до дволанцюжкової ДНК. Визначається виникнення специфічних антитіл, які беруть участь у процесах руйнування власних клітин організму. Через них виникають аутоімунні патології.

Імунний статус. Дозволяє визначити, яка кількість імунних клітин циркулює в організмі. При запаленні, інфекції їх кількість збільшується.

Компоненти комплементу С3, С4. Це комплекс білків, які виробляються організмом для придушення інфекції. Зниження рівня цих білків говорить про розвиток аутоімунного захворювання.

Дослідження мікрофлори носоглотки, кишечнику. Дозволяє визначити джерело хронічної інфекції. Гінеколог та стоматолог також можуть призначити подібні обстеження.

Печінкові проби. Дозволяють оцінити вироблення ферментів цим органом. Також оцінюються продукти обмінних процесів в клітинах печінки.

Дослідження роботи щитовидної залози. Вимірюється рівень гормонів, антитіл до ферментам. Зміна їх рівня говорить про розвиток аутоімунного захворювання.

Алергопроби. Визначається кількість імуноглобулінів Е, G у крові. Вони беруть участь у розвитку алергічних реакцій. Це дослідження переважно проводять при гострій формі кропив’янки.