Симптоми, характерні для фарингіту
Як пацієнту зрозуміти, що у нього саме фарингіт, а не, наприклад, тонзиліт? Точну відповідь може дати тільки лікар-оториноларинголог після проведення діагностики та огляду. Гострий фарингіт зазвичай супроводжується рядом інших діагнозів. Хронічний фарингіт може протікати ізольовано, тобто не супроводжуватися тонзиліт, гайморит, синуситом і т. д.
Симптоми, характерні для фарингіту (як при гострому перебігу, так і при хронічному):
- відчуття саднения і дискомфорту в гортані;
- колючий біль при ковтанні;
- гіперемія (почервоніння) слизової оболонки глотки;
- набухання лімфовузлів глотки;
- навіть проковтування слини викликає больові відчуття;
- іррадіація болю в вуха;
- температура тіла підвищується до субфебрильної, але вище – рідко.
У дітей та осіб зі зниженим місцевим і загальним імунітетом запальний процес при фарингіті майже завжди поширюється на область носоглотки і слизову носа. Тому розвиваються і супутні фарингіту захворювання – гайморит, синусит, аденоідіт і т. д.
Класифікація фарингіту в медицині
Оториноларингологія виділяє такі різновиди захворювання:
- вірусний;
- бактеріальний;
- катаральний, атрофічний.
За характером протікання хвороби фарингіт може бути гострим або хронічним. Для гострого фарингіту характерно дифузне протягом, він охоплює не тільки задню стінку слизової глотки, а й сусідні ділянки.
Хронічний фарингіт може розвиватися місяцями, і має більш чітку локалізацію. У слизовій глотки запальний процес вражає верхній, середній або нижній відділи. Класифікація окремих видів хронічного фарингіту в залежності від локалізації завжди проводиться з часткою умовності, так як лікування та його тривалість будуть приблизно однакові незалежно від процесу.
