Витоки цигун

Стародавні східні практики самовдосконалення та гармонізації тіла і духу з навколишньою дійсністю досить популярні в сучасному світі. Одна з них – цигун. Примітно, що сам термін, що позначає таку рухову і дихальну гімнастику, об’єднав у собі цілий комплекс напрямків лише в середині 20-го століття. Але самі практики налічують тисячоліття історії. Методики оздоровлення східних народів стали популярні завдяки своїй простоті виконання, прагнення гармонізації духу і тіла, допомоги здоров’ю, як фізичному, так і моральному. Напрямки самої гімнастики цигун можуть бути досить специфічні, а витоки черпати в різних практиках східної медицини. Приміром, техніка масажу шиацу по своїй суті є спадщиною японської традиційної медицини, хоча багато в чому вона запозичує методики і цигуна.

Термін “шиацу”

Назва японського оздоровчого комплексу вправ шиацу походить від двох слів: “сі”, що в перекладі означає “палець” і “ацу”, що позначає “натиснення”. Якщо скласти всі разом, то вийде основний принцип самого методу шиацу – натиснення пальцями. Це напрям народної медицини ліцензовано як вид терапії Міністерством охорони здоров’я Японії. Примітно, що це не архаїчна і статична оздоровча методика, а постійно розвивається і удосконалюється практика, причому на сучасному етапі, поширюючись по світу, вона поєднує в собі традиційні японські техніки масажу, практики китайської медицини і «західні» анатомію і фізіологію.