Основні методи діагностики
Як вона відбувається і в чому її особливість? Як тільки хворий приходить до лікарні, лікар проводить повний огляд і пальпацію ротової порожнини. При цьому профільований фахівець звертає увагу на наявність наступних ознак:
- набряклість м’яких тканин;
- є рухливість зубів в області запального ураження;
- відтінок ясен і слизової оболонки;
- стан епідермісу в області некротичного ураження;
- наявність місць скупчення гнійних мас.
Крім загального огляду та оцінки стану пацієнта, діагностика одонтогенного остеомієліту передбачає проведення рентгенографічного дослідження. Даний метод вважається одним з найбільш ефективних, а також дозволяє скласти докладну клінічну картину і виявити первинні ознаки патологічного процесу на початкових стадіях його протікання. Крім цього, за допомогою рентгена можна виявити утворення вузликів і доброякісної пухлини. Однак рентгена недостатньо для постановки точного діагнозу. Обов’язковим дослідженням є загальний аналіз крові. На початок розвитку гнійного процесу, а також некрозу м’яких і кісткових тканин вказують наступні ознаки:
- значне підвищення рівня змісту білих кров’яних тілець;
- зниження швидкості осідання еритроцитів;
- зміна нормального хімічного складу крові, зокрема, підвищення концентрації С-реактивного і простого водорозчинного білка.
Також хворий повинен здати загальний аналіз сечу. Якщо вміст еритроцитів і білка в урині істотно перевищує норму, то це вірна ознака запального процесу в організмі. Як тільки буде поставлений точний діагноз, лікар відправляє пацієнта на бактеріологічний посів, забір якого здійснюють з місця некротичного ураження. Це необхідно для того, щоб встановити вид і групу патогенних мікроорганізмів, з-за яких почав розвиватися гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи. Всі ці дослідження дозволяють одержати докладну інформацію про стан здоров’я хворого і скласти його детальну клінічну картину, а також виключити ймовірність наявності інших стоматологічних захворювань, що мають схожі клінічні прояви, аби пацієнтові не було призначено невідповідне лікування. Використання невідповідних препаратів може ускладнити хід терапії і набагато збільшити процес одужання.
