Перша допомога
При легких ушкодженнях пацієнту слід негайно відвідати лікаря-уролога або звернутися в травмпункт. При важкому загальному стані хворого необхідно викликати бригаду швидкої допомоги. На долікарському етапі потрібно здійснити наступні заходи:
Потерпілого необхідно покласти на спину в “позу жаби”. Нижні кінцівки повинні бути зігнуті в колінах і розведені в різні боки. Якщо у хворого немає шокового стану, то під голову слід покласти валик або високу подушку.
На травмовану промежину потрібно накласти хрестоподібну пов’язку.
На місце забитого слід покласти компрес з льодом або грілку з холодною водою. Це допоможе зменшити біль і набряклість.
Подальшу допомогу пацієнту надають в умовах стаціонару.
Діагностика
При підозрі на травми сечовипускального каналу призначають наступні діагностичні обстеження:
УЗД. Це обстеження показує стан і ступінь пошкодження стінок уретри. Однак такий метод застосуємо тільки для чоловіків. У жінок сечовипускальний канал недоступний для точної ультразвукової діагностики.
Ретроградну уретрографию. В уретру вводять контрастну речовину, а потім роблять рентгенографію. Це допомагає візуалізувати на знімку пошкодження стінок сечового каналу.
Цистоскопію. Лікар оглядає сечовий міхур за допомогою ендоскопічного приладу. Через сечовипускальний канал вводиться катетер з оптичною системою на кінці. Інвазивну діагностику при розриві уретри проводять під обов’язковим контролем УЗД, щоб уникнути додаткових пошкоджень тканин. Цистоскопія дає змогу виявити поєднану травму сечового міхура і уретри.
Додатково призначають клінічний аналіз сечі. При травмах в урині збільшується кількість еритроцитів. Показаний також рентген тазу, це допомагає виявити можливі переломи кісток. Жінкам рекомендується пройти гінекологічний огляд, а чоловікам може знадобитися консультація андролога.
