Синдром ФАС: що це, ознаки, діагностика

Ступені та форми хвороби

Эмбриофетопатия, яка викликає ФАС, за ступенем тяжкості поділяється на легку, середню. Для першого ступеня характерні незначні зовнішні дефекти. Симптоми патології лікар зможе виявити тільки після детальної діагностики. Звичайні люди можуть навіть не помічати дивності в поведінці і зовнішньому вигляді дитини. Вчитися такі малюки здатні в звичайних школах, при цьому вони зазвичай відстають від однолітків за рівнем успішності. Чим виділяються діти з ФАС-синдром легкого ступеня? Фото таких хлопців нічим не відрізняються від фотографій їх здорових однолітків.

Для середнього ступеня тяжкості ФАС характерні виражені симптоми. Аномалії в будові черепа вже більше виявлено. Розвиток при такій ступеня захворювання відбувається в уповільненому темпі і вимагає постійного контролю з боку дорослих. Вчитися такі діти повинні в спеціальних освітніх установах.

Важкий фетальний алкогольний синдром виражається в слабоумстві. IQ в цьому випадку може бути від 60 і нижче. Також спостерігаються серйозні соматичні відхилення і патології центральної нервової системи. При захворюванні тривалість життя дітей зазвичай буває вкрай низькою – ¾ дітей помирають ще в дитячому віці.

Дивіться також:  Переддень порожнини рота: будова, норма і відхилення

Діагностика

Виявлення синдрому ФАС стало можливим тільки в 1997 році. Донині методика діагностики не є точною. Лікар може запідозрити діагноз при наступних ознаках під час УЗД-обстеження:

  • черепно-мозкова грижа;
  • незарощення хребетної дуги;
  • непропорційні розміри черепа і мозку;
  • аномалії в пропорціях лицьового апарату;
  • відхилення в розвитку верхній частині травного тракту.
  • аномалії розвитку серцевого м’яза.

Проте варто відзначити, що ні один з перерахованих вище ознак не є явним підтвердженням ФАС у дитини. У 90 % випадків діагноз можна поставити тільки вже народилася дитині. Діагностику ФАС-синдрому у малюка повинен проводити неонатолог. При цьому лікар враховує такі показники:

  • ступінь алкоголізму у матері;
  • ростові та вагові характеристики дитини;
  • зовнішні дані.

Також потрібні такі обстеження, як МРТ голови або нейросонографія. Подібні процедури дозволяють виявити недорозвиненість мозку. Лікування може бути призначено лише на основі отриманих даних.