Різновиди патології
В залежності від початкових причин медики поділяють спазм очей на кілька видів.
- Фізіологічний тип. Проявляється при тривалому навантаженні на очі, а також у людей, які страждають від астигматизму і далекозорості, під час візуальної роботи поблизу. Для лікування спазму очей в такому випадку використовуються спеціальні окуляри для корекції і фізіотерапевтичні процедури, спрямовані на зміцнення війкових м’язів.
- Штучний вигляд. Ця різновид помилкової короткозорості з’являється із-за застосування очних препаратів-міотиків, наприклад, “Эзерина” або “Пілокарпіну”. Штучний спазм очей зникає після відмови від провокуючих патологію медикаментів і не потребує додаткового лікування.
- Патологічна різновид. При такому захворюванні спостерігається зниження гостроти зору, розвиваються патологічні процеси в рефракції.
Найчастіше спазм акомодації носить змішаний характер, об’єднуючи в собі симптоми патологічного і фізіологічного виду.
Діагностика
Спазм очей може бути виявлений офтальмологом в ході планового огляду або на підставі скарг людини, яка відчуває погіршення зору. Діагностика починається зі збору необхідної анамнезу і ретельного огляду очного яблука. При цьому обов’язково використовується таблиця гостроти зору, яка допомагає лікарю визначити рівень відхилення. Потім пацієнтові призначається комплексне обстеження, що передбачає проходження ряду процедур.
- Офтальмоскопія. Передбачає уважне вивчення стану сітківки очного дна і зорового нерва за допомогою спеціального пристосування – офтальмоскопа. При цьому офтальмолог може виявити захворювання кришталика.
- Біомікроскопія. Так називається безконтактний огляд ока з використанням щілинної лампи. Спеціальне обладнання дає можливість детально розглянути передню камеру ока та визначити точний діагноз.
- Візометрія. Ця методика передбачає використання таблиці гостроти зору, на якій зображені знаки, фігури і букви різного розміру. Ця методика дозволяє визначити якість зору.
- Вивчення акомодації. За допомогою фокусування світлових променів на сітківці можна досліджувати здатність органу концентрувати погляд на певному предметі, що знаходиться на різній відстані.
- Рефрактометрія. В ході обстеження визначається заломлення рогівки для виявлення гіперметропії і міопії.
- Скіаскопія. Дослідження полягає у виявленні функціональних можливостей кришталика і рогівки. Методика дає можливість визначити наявність вад у дитини або психічно хворої людини. Зазвичай застосовується у випадках, коли проведення інших способів діагностики неможливо.
- Тонометрія. Процедура полягає у вимірюванні внутрішньоочного тиску і оцінки рівня деформації очного яблука.
При обстеженні очей дітей офтальмологи часто направляють їх до інших фахівців, наприклад, педіатра і дитячого невролога для підтвердження попереднього діагнозу.
