Дія лікарських засобів

Супресивна терапія генітального герпесу, а також інших видів захворювання рекомендується в тому випадку, якщо хвороба проявляється п’ять і більше разів на рік. При загостренні захворювання менше 5 разів на рік тривале лікування не призначають. У такому разі противірусні препарати виписують тільки в період загострення. Як правило, тривале лікування призначають на термін один рік, воно включає в себе щоденний прийом таких препаратів:

В аптеках можна зустріти багато аналогів цих коштів. Кожен виробник по-своєму називає такий препарат.

“Фамцикловір” і “Валацикловір” є неактивними сполуками, які при попаданні в організм людини перетворюються в пенцикловир і ацикловір. Механізм дії цих препаратів заснований на придушення у поділяються вірусів герпесу клітин ДНК.

У вірусну клітку вбудовується похідний елемент від ацикловіру. Така ДНК вже не може відтворювати нові вірусні клітини. Сучасні препарати проти герпесу не впливають на клітини, уражені вірусом, які знаходяться в сплячому стані. Тому повне вилікування від захворювання практично неможливо.

У рідкісних випадках зустрічається несприйнятливість до вірусу лікувальних препаратів. Таке трапляється у ВІЛ-інфікованих та у осіб, що тривало проходили супресивну терапію. Найчастіше переносимість медикаментів хороша. Дані ліки не володіють мутагенною і тератогенною впливами. Дозволяється комбінований прийом протигерпетичних засобів з препаратами інших фармакологічних груп.

Дані ліки не пригнічують кишкову мікрофлору. Крім цього, вони не мають негативного впливу на нирки і печінку. Після прийому протигерпетичних препаратів головне діюча речовина потрапляє в клітини і швидко всмоктується, починаючи вплив на ДНК вірусу. Варто відзначити, що в деяких ситуаціях супресивну терапію герпесу можуть призначити вагітній жінці. Це відбувається лише в тих випадках, коли очікувана користь вище, ніж можливий ризик для дитини.