Основні ефекти

Що ж може дати супресивна терапія герпесу:

• Контроль над перебігом хвороби.
• Зменшення виділення вірусу і можливості зараження інших людей.
• Поліпшення якості життя.
• Повне знищення вірусу. Варто відзначити, що таке відбувається рідко і тільки в тому випадку, коли герпес-терапія почалася при першій атаці вірусу (у перші 24 години), коли він ще не встиг перейти в латентний стан.

Після проведення терапії протягом одного року фахівці рекомендують зробити невелику перерву (не менше двох місяців) та оцінити ефективність методу. При необхідності додатково до препаратів проти герпесу призначаються вітамінно-мінеральний комплекс та імуномодулятори.

Мінуси терапії

Оскільки супрессивное лікування передбачає тривалий прийом лікарських препаратів, така терапія має і негативні сторони. Під час проходження курсу пацієнт може скаржитися на нудоту і блювоту, здуття або болі в животі.

У рідкісних випадках виявляється дифузна алопеція (облисіння) і шкірні висипання. Ліки може не підходити хворому. В таких випадках людина може відчувати сонливість, загальмованість, відзначати скутість м’язів, біль у них, алергічний нежить. У важких випадках можливі навіть задуха та анафілактичний шок, судоми.

Вагітність і супресивна терапія герпесу несумісні. Препарати не призначають під час виношування плоду та в період лактації, оскільки компоненти, що входять до складу ліків, можуть через кров і молоко передаватися малюкові. А з-за несформованої імунної системи ліки не призначають дітям до трирічного віку, так як вони можуть принести більше шкоди, ніж користі.

Варто знати, що при проходженні курсу супресивної терапії вірус може показати себе активними висипаннями. Це вважається нормальною реакцією на лікування, а частота загострень поступово буде знижуватися, і вони цілком зійдуть нанівець.