“Терафлекс”: побічні ефекти, показання до застосування, форма випуску, протипоказання

Фармакодинаміка та фармакокінетика

“Терафлекс” стимулює регенеруючі процеси в хрящовій тканині. Це відбувається в результаті поліпшення обміну харчування пошкоджених ділянок. Крім цього активні речовини ліки не тільки зменшують, але і запобігають подальший розвиток руйнівного процесу.

Основні функції хондроїтину, що входить в препарат:

  • активує синтез протеогліканів, колагену, гіалуронату;
  • відновлює нормальну консистенцію синовіальної рідини;
  • пригнічує активність ферментів, що руйнують хрящову тканину;
  • купірує болючість при рухової активності і в спокої;
  • активізує вироблення гіалуронової кислоти на клітинному рівні, що в поєднанні відновлює тургор і структуру хрящової тканини;
  • перешкоджає передчасної загибелі хондроцитів;
  • запобігає подальше поширення медіаторів запалення.

Глюкозамін у “Терафлексе” допомагає прискорити формування хрящового матриксу, запобігаючи його пошкодженню метаболічними, а також хімічними процесами. Крім цього даний активний компонент надає протизапальну дію.

Активність дії “Терафлекс” при запаленні хрящової тканини багато в чому схожа з нестероїдними протизапальними засобами. Але при цьому терапевтичний ефект його трохи уповільнений. Перевага хондропроктектора в тому, що він має набагато менше побічних ефектів. Тому “Терафлекс” призначається у складі комплексної терапії при дегенеративних змінах хрящів.

На першому етапі лікування застосовуються анальгетики, кортикостероїди і НПЗЗ для зняття загострення. Але ці кошти не запобігають подальше витончення хрящової тканини і не здатні запобігти подальшому руйнуванню. Тому важливо на другому етапі лікування використовувати “Терафлекс” протягом 2-4 місяців, що дозволить зупинити дегенеративні зміни.

Дивіться також:  "Іміпрамін": інструкція по застосуванню, показання, форма випуску, побічні ефекти

Для досягнення максимального терапевтичного ефекту рекомендується застосовувати хондропротектор кількома курсами протягом року.

Біодоступність хондоитина при пероральному прийомі становить 15 %, а при нанесенні мазі на шкіру – 40 %. Максимальна концентрація в плазмі крові фіксується через 3-4 год, а в хрящової тканини – через 5 год. Виводиться компонент з сечею протягом 10-12 год.

Біодоступність глюкозаміна складає 25 %. Речовина проникає в плазму, хрящову тканину, печінку і нирки. Більша частина речовини виводиться з сечею і частково з калом. Період напіввиведення становить 68-70 ч.

Додатковий компонент ібупрофен, який міститься в препараті “Терафлекс Адванс”, відрізняється швидким всмоктуванням в кров. Його максимальна концентрація фіксується через 1 год після проковтування капсули. Синтезується в печінці, а виводиться через нирки. Зниження концентрації ібупрофену в крові відбувається протягом декількох годин, а в хрящової тканини компонент зберігається протягом 24 год.