На самому початку XVII століття не було науково доведених фактів про систему кровообігу людини. До певного часу вважалося, що центральною точкою кровотоку є не серце, а печінку. Все змінилося в 1616 році, коли лікар Вільям Гарвей заявив, що початком кровообігу є серце, і кров циркулює по судинах постійно.

Як влаштована система кровообігу

Кровообіг в організмі людини проходить через два кола: по великому і малому. По першому кров, насичена киснем і поживними речовинами, доставляється до периферії: органам і тканинам. Початок кола лежить в лівому шлуночку серця, куди спочатку виштовхує кров у ліве передсердя. Від лівого шлуночка відходить найбільша артерія в нашому тілі – аорта. Розгалужуючись аж до найдрібніших судин, система розносить кров по всьому організму. У периферії вона надходить у венули, а потім до відня. Останні, з’єднуючись, утворюють верхню і нижню порожнисті вени, що впадають у праве передсердя. Тут і закінчується велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу

У цьому колі все трохи не так. Якщо у великому по артеріях тече артеріальна кров, а по венах – венозна, як і прийнято вважати, то тут по венах – артеріальна, а по артеріях – венозна. Як так? Давайте заглибимося в анатомію.

Малий коло починається з правого шлуночка, який знову-таки кров потрапила за допомогою передсердя. Далі шлях лежить через легеневий стовбур, а далі – судинну систему легенів. Легкі живить два основних посудини: права і ліва легенева артерія. Кров насичується киснем і по чотирьох легеневих венах повертається назад до серця в ліве передсердя.

Артеріальна кров – це не та кров, що тече по артеріях, а та, що насичена киснем. Так само і з венозної – вона переносить продукти обміну, такі як вуглекислий газ. Ось і виходить, що в малому колі у венах – артеріальна кров, а в артеріях – венозна.