Причини виникнення

Види акне поділяються з урахуванням чинників, які спровокували їх утворення. Зокрема висипання можуть бути екзогенними і ендогенними. При виникненні ендогенного виду акне причини їх полягають у внутрішніх чинниках. Екзогенні види спровоковані зовнішніми причинами.

Серед основних провокуючих факторів висипань ендогенного типу можна виділити такі, як:

• гормональні зміни;
• підвищений рівень чоловічих статевих гормонів;
• себорея;
• хронічні хвороби, інфекції;
• патології яєчників.

Екзогенний вид розвиток акне своє бере у зовнішніх факторах. Спровокувати комедогенним ефект може попадання на шкіру певних речовин. Це можуть бути олії, деякі препарати з дьогтем, косметичні засоби. Непомірне застосування косметики також може спровокувати утворення вугрової висипки.

Серед основних факторів можна виділити тривалий тертя одягу і білизни про шкірні покриви. Також серед основних причин можна виділити прийом стероїдів, видавлювання прищів, вплив сонячних променів, підвищену охайність. Від рівня чутливості сальних клітин до дії статевих гормонів багато в чому залежить те, на якій саме ділянці шкірних покривів відбувається поразка.

Основна симптоматика

У різних пацієнтів поєднання провокуючих факторів носить суто індивідуальний характер. Види акне і симптоми у кожної людини можуть змінюватися. Надмірна активність сальних залоз призводить до:

• утворення чорних крапок;
• запалення з утворенням вузлових папул;
• зниження тонусу шкіри;
• підвищеної пігментації.

Склеювання надлишком жирів відмерлих лусочок верхнього шару шкіри. Це ускладнює проведення очищення шкірного покриву, провокуючи скупчення мікробів, жиру та бруду у волосяній цибулині. Потім утворюється кірка темного кольору, яка закупорює протока, і внаслідок цього утворюються темні точки.

У закритих сальними скупченнями протоках створюються сприятливі умови для росту і розвитку хвороботворних мікроорганізмів. Продукти життєдіяльності мікробів провокують порушення кислотно-лужного балансу, що призводить до зниження захисних функцій і посиленому розмноженню бактерій. В такому випадку виникає симптоматика себорейного дерматиту.

Порушення жирового обміну провокує скупчення шкірного сала. В результаті цього відбувається розтягнення стінок протоків, і утворюються кісти невеликого розміру. Під впливом безлічі різних причин відбувається розрив кісти з виходом сального вмісту назовні поряд розташовані тканини. У результаті відбувається утворення вузликів, а при приєднанні інфекції – гнійників.

Тривалий запальний процес провокує порушення живлення тканин, що призводить до зміни шкірних покривів, зниження її тонусу і це згубно позначається на їх стані. Шкіра покривається дрібними рубцями, нерівномірної пігментації та погіршенням текстури.