“Аміксин” – це… Інструкція із застосування, відгуки

Загальна інформація

Інструкція до пігулок «Аміксин» вказує на наявність тилорона, включеного в засіб в якості основного інгредієнта. Препарат виготовлений у вигляді таблеток з тонкою оболонкою. Якщо зламати таблетку, можна побачити помаранчеве наповнення. Можливі включення білого кольору. В одній таблетці міститься 60-125 мг активного інгредієнта.

Додатковими компонентами є крохмаль, целюлоза, кальцієві та натрієві з’єднання, повідон. Для виготовлення оболонки застосовані полісорбат, фарбувальні речовини, сиковит, макрогол, гіпромелоза, титановий діоксид. Як бачите, склад засоби досить простий і прозорий.

Фармакологія

Відрізняється такими різноманітними відгуками про застосування, «Аміксин» являє собою противірусний препарат, що відноситься до групи індукують виробництво інтерферону.

Це низькомолекулярні речовина, виготовлена в лабораторних умовах штучно. Під його впливом в організмі активізується генерування трьох типів інтерферону. Переважно засіб впливає на кишкові епітеліальні клітини, грануло-, лімфо-, гепатоцити і нейтрофіли, здатні виробляти інтерферон. Після вживання внутрішньо максимальна активізація вироблення інтерферону спостерігається спершу в кишковому тракті, потім у печінці, після чого – в крові. Для перших результатів необхідно близько 4 годин, максимальний ефект досягається не відразу, а займає близько доби. Спостерігається противірусну дію за рахунок імуномодулюючих властивостей препарату.

Дивіться також:  Алтейний сироп: склад, властивості, застосування, відгуки

Що містить активний інгредієнт у кількості від 60 мг до 125 «Аміксин», здатний активізувати синтез інтерферону. Він впливає на стовбурові кістковомозкові клітини. Ефект залежить від дози. Можливе посилення генерування антитіл, зменшення пригнічення імунітету, відновлення відповідності хелперів, супресорів типу Т. ефективність Спостерігається при вірусної інвазії, включаючи грип, герпетичні віруси, гепатит. Механізм боротьби з вірусами зумовлений пригніченням трансляції спеціалізованих вірусних протеїнів. З-за такої особливості репродуктивна здатність вірусу падає.