Інструкція по застосуванню “Аміодарону”: побічні дії
Негативні ефекти від прийому ліків мають досить велику поширеність. Згідно з даними медичної статистики, серед них відзначаються наступні найбільш поширені:
- зміна нормальної вироблення гормонів у щитовидній залозі, гіпо – і гипертиреоидизм – до 10% пацієнтів;
- запалення слизової стравоходу, ураження печінки – 4-25% хворих;
- неврологічні відхилення, головний біль, тремтіння в кінцівках – 20-40%;
- аміодарон-індукована легенева токсичність (АИЛТ) – 5-17% пацієнтів.
Останнє з перерахованих побічних дій “Аміодарону” є найбільш небезпечним, так як в 5-20% випадків призводить до летального результату. Форми і симптоми цього захворювання описані нижче.
З інших можливих ускладнень, що зазначаються в інструкції до “Аміодарону”200 мг, наступні:
- неврит і невропатія зорового нерва, що супроводжуються зниженням зорових функцій;
- формування ліпідних відкладень в рогівці, що виявляється в появі ореолів або нечіткість контурів візуальних об’єктів;
- дерматопатии – забарвлення шкіри в сіро-блакитний колір, її лущення, почервоніння і запалення, висип, депігментація, випадання волосся, фоточутливість (надмірна реакція на сонячне випромінювання);
- брадикардія (скорочення серця менше 60 за хвилину);
- посилення аритмії;
- тахікардія;
- посилення ознак хронічної серцевої недостатності;
- нудота, блювання, відчуття металевого присмаку у роті, запор, діарея, метеоризм;
- токсичний гепатит, що супроводжується жовтяницею, печінкова недостатність;
- відчуття тяжкості в шлунку;
- тромбоцитопенія;
- синдром неадекватної продукції вазопресину, що виявляється в набряках і зниження добового об’єму сечі;
- порушення сну, пам’яті; делірій;
- запалення придатка насінника, імпотенція;
- обмеження рухової активності в результаті міопатії;
- порушення моторики і координації, які виникають через ураження мозочка;
- запалення кровоносних судин;
- гемолітична анемія.
При виникненні даних побічних ефектів та інших симптомів необхідно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. У багатьох випадках зниження кількості дози або повна відмова від ліки призводять до оборотності цих змін у стані пацієнта.