Патології щитоподібної залози
Побічні ефекти, пов’язані з порушенням роботи щитовидної залози, найчастіше спостерігаються у тих пацієнтів, які до початку прийому “Аміодарону” вже мали дисфункцію даного органу. 10% йоду, що міститься в препараті, знаходиться у вільному стані. На метаболізм гормонів впливає і зв’язаний йод. В результаті можуть розвинутися наступні відхилення:
- гіпотиреоз (стійкий недолік гормонів «щитовидки»);
- гіпертиреоз (надлишок її гормонів);
- тиреотоксикоз (інтоксикація тиреоїдними гормонами).
Другий стан часто призводить до фібриляції передсердь, посилення тахікардії і аритмії. При виявленні вищезгаданих патологій прийом “Аміодарону” повинен бути припинений. Аномальні зміни щитовидної залози в різній мірі виявляються у половини пацієнтів, які приймають цей препарат.
Лікування тиреотоксикозу проводиться за допомогою глюкокортикоїдів, “Тиамазола”, перхлорату калію. У важких випадках хворим проводиться видалення щитовидної залози.
Профілактика ускладнень
Перед застосуванням таблеток “Аміодарону” пацієнту повинні бути призначені додаткові обстеження:
- рентгенівський знімок легенів;
- оцінка функції зовнішнього дихання (ФЗД);
- рентгенологічне дослідження щитовидної залози.
Якщо планується тривалий прийом препарату, необхідно регулярно перевіряти функцію щитоподібної залози, легенів, проходити огляди у окуліста. Пацієнти, які відносяться до категорії осіб високого ступеня ризику ускладнень, повинні проходити обстеження не менше 1 разу в 3 місяці, інші – 1 раз в рік. Ці заходи дозволяють виявити АИЛТ і порушення роботи щитовидної залози на ранньому етапі, а також провести своєчасне лікування.
