Діагностика

Якщо з’явилися вказують на атрофічний гінгівіт симптоми, то потрібно терміново звертатися до стоматолога або пародонтолога. Лікар поставить діагноз, вивчивши анамнез пацієнта та оцінивши стан його порожнини рота, для чого знадобиться проведення візуального та інструментального обстеження.

Лікар оцінює все:

• Зуби.
• Стан ясенного краю і міжзубних сосочків.
• Аномалії, якщо такі є.
• Прикус і його особливості.
• Відкладення на зубах.
• Те, в якому стані знаходяться протези, якщо такі є.

Оглядаючи порожнину за допомогою зонда, можна визначити ступінь рухливості зубів, кровоточивість, відсутність ясенних кишень, а також рівень цілісності зубоясневих сполук. Ці дані дуже важливі, оскільки саме на їх підставі складається пародонтограма, що дозволяє зрозуміти, наскільки в даному випадку специфічний атрофічний гінгівіт.

Діагностика, втім, на цьому не закінчується. Потім пацієнта направляють на дентальну рентгенографію. Якщо потрібна більш точна діагностика, то проводять тести, проби, індекси і беруть посів з порожнини рота на аналіз мікрофлори.

Завдяки цим заходам вдається диференціювати захворювання від тих патологій, які схожі з ним за симптоматикою (наприклад, від пародонтиту і пародонтозу).

Особливості того, як протікає гінгівіт, класифікація, клініка – все це дозволяє визначити саме діагностика. А ще – виявити причину, з якої почалося його розвиток. Це необхідно для призначення грамотної терапії, яка однозначно дасть результат.