“Азитроміцин”: спосіб застосування, дози, протипоказання

Всмоктування і виведення

Після застосування таблеток «Азитроміцину» препарат всмоктується в кров і досягає свого максимального кількості протягом двох з половиною годин. Легко проходить через тканинні бар’єри, тому швидко починає діяти у внутрішніх органах, а також здатний активно потрапляти всередину уражених клітин. Так як за допомогою лейкоцитів лікарська речовина транспортується по організму, то його концентрація в місці інфекції на третину вище, ніж у здорових органах і клітинах.

Реакції з переробки препарату відбуваються в печінці за допомогою ферментів. Період напіввиведення в середньому 50 годин. Половина лікарського засобу виводиться з калом, 6 відсотків – з сечею. Маючи властивості накопичення, «Азитроміцин» здатний зберігати свою дію протягом тижня після того, як прийом був закінчений.

Свідчення

Застосування «Азитроміцину» у капсулах по 500 і 250 мг і в таблетках в аналогічних дозуваннях залежить від захворювання.

Дивіться також:  "Тантум Верде": протипоказання, форма випуску, показання до застосування, аналоги, побічні ефекти

Показаннями до призначення препарату є:

  • Інфекційні ураження носоглотки, верхніх органів дихання, вух, ангіна, тонзиліт, скарлатина, фарингіт (запалення задньої стінки глотки), ларингіт (запальна патологія гортані), синусити (гайморит, фронтит, етмоїдит, сфеноидит), середній отит.
  • Патологія, спричинена бактеріями, вразила нижні дихальні шляхи (бронхіт гострий і загострення хронічного, пневмонія).
  • Бактеріальні процеси в шкірі і підшкірній клітковині (бешиха, імпетиго (піодермія, викликана стафілококами), вугри середньотяжкого перебігу, вторинна інфекція на фоні шкірних захворювань).
  • Лайм-бореліоз в початковій стадії, що проявляється мігруючої еритемою (кільцеподібної висипом).
  • Ураження мікроорганізмами сечової системи (пієлонефрит без порушення функції нирки, цистит) і статевих органів (цервіцит, уретрит), викликані як бактеріальної, так і хламідійною інфекцією.
  • Хелікобактерна інфекція, яка спровокувала виразку шлунка та дванадцятипалої кишки.