Билирубиновая енцефалопатія у немовляти: симптоми, зовнішні прояви
Якщо говорити про клінічній картині цієї форми патології, то умовно її можна розділити на три послідовні фази. На першому етапі виявляються ознаки, характерні для звичайного харчового отруєння. Дитина страждає від нудоти, слабкості, зниження тонусу м’язів. Однак батьків має збентежити те, що звична схема лікування в цій ситуації не дає ніякого результату. Малюк продовжує занадто часто відригувати і відмовляється від прийому їжі.
Наступний етап характеризується появою особливих симптомів енцефалопатії у грудничка, які відповідають ядерної жовтяниці. Маленькі пацієнти починають постійно стискати руки в кулаки, а їх суглоби дуже погано розгинаються. Під час руху шиї у дитини з’являються хворобливі відчуття. Також дана форма енцефалопатії може спровокувати підвищення температури і збій в процесі дихання.
На третьому етапі ситуація може покращитися. Однак подібні прояви носять лише короткочасний ефект. Через деякий час у дитини може почати виявлятися посилена симптоматика. У кінцевому рахунку є ризик навіть церебрального паралічу. Також серед симптомів третьої стадії можна виділити закочування райдужки за століття.
Діагностика
Якщо у батьків виникла підозра, що їх малюк страждає від енцефалопатії, що це за хвороба варто уточнити у фахівця. У першу чергу потрібно здатися невролога. Він проведе стандартний огляд і опитування. Після цього необхідно пройти обстеження, яке включає МРТ мозку малюка, ЕЕГ та ЕХО-ЕГ, а також УЗДГ судин голови. Додатково проводиться реоенцефалографія.
Завдяки цим діагностичному заходів стає можливим отримати повну картину стану судинної системи малюка, а також зазначити можливу появу морфологічних змін у роботі головного мозку. Будь-які відхилення мають бути враховані.
Також лікар проводить додаткові аналізи і визначає, наскільки активність головного мозку маленького пацієнта пов’язана з внутрішньочерепним тиском. Крім цього, перелік цих заходів дозволяє уточнити діагноз і виключити будь-які інші серйозні патології, наприклад, пухлина головного мозку, яка може проявлятися схожою симптоматикою.
В обов’язковому порядку необхідно здати загальний аналіз крові та сечі. Також лікарі проводять УЗД внутрішніх органів.
Так як мова йде про енцефалопатії головного мозку у немовляти, лікар повинен бути гранично обережним при висловлюванні будь-яких теорій. Він повинен бути впевнений у правильності поставленого діагнозу, щоб не завдати шкоди незміцнілому малюкові. Тому найчастіше при підозрі на цю патологію збирається консиліум, що складається з кваліфікованих фахівців у різних областях. У дослідженнях може брати участь кардіолог, невролог, гастроентеролог, пульмонолог та інші.
Батьки не можуть зрозуміти скарги малюка, так як він просто елементарно не може пояснити свій стан. Відповідно, загальна картина проявів досить розмита. Тому лікар повинен спиратися не тільки на опис симптомів, отримані від матері та батька маленького пацієнта, але і скористатися досвідом колег, які можливо частіше стикалися у своїй практиці з такими недугами.
Потрібно розуміти, що лікування енцефалопатії – це дуже складний процес, на який витрачається багато часу. Нерідко відбувається так, що зміни, що відбулися в головному мозку, залишаються у дитини назавжди. Тому важливо не допустити погіршення стану пацієнта.
