Лікувальна гідротубація
Цю процедуру також проводять з лікувальною метою. Сприятливим часом вважається межменструальный період. Зазвичай потрібно близько 5-6 маніпуляцій протягом декількох циклів.
Методика гидротубации маткових труб практично не відрізняється від такої, коли процедуру призначають у діагностичних цілях. Однак замість фізіологічного розчину використовують такі лікарські засоби:
- антибіотики («Пеніцилін», «Стрептоміцин»);
- кортикостероїди для усунення запалення («Гідрокортизон», «Преднізолон»);
- для розсмоктування спайкового процесу застосовують «Лідазу»;
- протеолітичні ферменти, мають антимікробну ефектом («Трипсин»).
Процедуру, як правило, призначають у комплексі з електрофорезом та гінекологічним масажем. Протягом усього періоду лікування важливо виключити статеві контакти або використовувати бар’єрні засоби контрацепції.
Згідно відгуками, гідротубація маткових труб, що проводиться в терапевтичних цілях, дає позитивний результат лише за умови безперервного лікування протягом трьох циклів і більше. Проте їх кількість може змінюватись в залежності від стану здоров’я пацієнтки, наявності супутніх патологій, реакції організму на лікування.
Можливі ускладнення
Приблизно у 5 % пацієнток супроводжується ускладненнями гідротубація маткових труб. Наслідки негативного характеру виражаються в наступних порушеннях:
- підвищення температури;
- спазми яйцепроводів, які супроводжуються болючим синдромом;
- розрив фаллопієвої труби на фоні введення великого об’єму рідини;
- алергія на застосовувані препарати;
- загострення запальних процесів в органах малого таза.
Найбільш поширеним ускладненням вважається больовий синдром. Він може супроводжуватися блідістю шкірних покривів, порушенням дихання та зниженням ЧСС.
