Діагностика

Вище було багато розказано про те, які бувають у чоловіків і у жінок симптоми гіперкортицизму. Про лікування мова піде далі, а зараз трохи уваги потрібно приділити питанню діагностики.

Підставою для підозри даної патології є фізикальні та амнестические дані. В рамках діагностики насамперед визначають причину, по якій виник гіперкортицизм. У цих цілях проводять скринінгові тести. А саме:

• Дослідження сечі на наявність екскреції кортизолу. Якщо рівень в 3-4 рази вище норми, то діагностується гіперкортицизм.
• Мала дексаметазоновая проба. Якщо людина здорова, то прийом даного засобу знизить рівень гормону в два рази мінімум. При гиперкортицизме цього не відбувається.

Також виявляється підвищений вміст 11-ОКС у сечі і низький рівень 17-КС. Спостерігається гіпокаліємія, збільшений вміст холестерину і еритроцитів.

Щоб визначити, що саме стало джерелом патології, проводять КТ або МРТ, а також сцинтиграфію надниркових залоз. Якщо лікар вважає за необхідне, то він призначає біохімічний аналіз крові. Зазвичай у ході цього дослідження виявляється горезвісний стероїдний цукровий діабет та порушення електролітного характеру.

Терапія

І цього нюансу необхідно приділити трохи уваги, раз мова йде про причини і симптоми гіперкортицизму. Лікування патології залежить від причини її виникнення.

Якщо, наприклад, діагностовано лікарська (ятрогенна) форма недуги, то шлях до зцілення лежить через скасування глюкокортикоїдів, а також подальшу заміну їх на якісь інші імунодепресанти. Коли у людини спостерігається патологія ендогенної природи, то йому призначають прийом засобів, що пригнічують стероїдогенез.

У деяких випадках виявляють пухлинне ураження надниркових залоз, легенів або гіпофіза. Тоді виходом стає хірургічне втручання. Бо видалити новоутворення в таких випадках можна лише за допомогою операції.

Однак іноді втручання здійснити нереально по тим або іншим причинам. Тоді пацієнтові призначають адреналектомію, в рамках якої ампутують цілий наднирник. Альтернативою є променева терапія гіпоталамо-гіпофізарної області. Хоча її часто комбінують з лікарським або хірургічним лікуванням. Такий підхід допомагає підсилити і закріпити ефект терапії.

Але це ще не все, що варто знати про усунення симптомів і лікуванні гіперкортицизму. Діагноз серйозний, а тому не обходиться без медикаментозної терапії, навіть якщо показана операція. Пацієнту призначають цілий ряд препаратів, серед яких:

• Антидепресанти.
• Гіпотензивні засоби.
• Сечогінні препарати.
• Біостимулятори.
• Медикаменти, що знижують цукор.
• Серцеві глікозиди.
• Імуномодулятори.
• Седативні засоби.
• Вітаміни.

Якщо у пацієнта розвинувся остеопороз, то йому буде показано симптоматичне лікування. Обов’язково проводиться ще компенсація вуглеводного, мінерального і білкового обміну.

Але саме відповідальне і важливе – це післяопераційне лікування. Якщо пацієнт переніс адреналектомію, то йому доведеться постійно дотримуватися гормональної замісної терапії. Без цього його організм не зможе нормально функціонувати.