Сприятливі фактори

Появи симптомів гіперкортицизму можна очікувати в разі однієї з таких обставин:

• Наявність спадкової схильності (проблеми з ендокринною системою, що були у родичів).
• Проходження тривалого терапевтичного курсу, подразумевавшего прийом глюкокортикоїдних гормонів. Особливо великий ризик при вживанні дексаметазону і преднізолону.
• Наявність запальних процесів або пухлинних утворень, що протікають в гіпофізі. Важливо зауважити, що цей сприяючий чинник більше притаманний жіночому організму.
• Рак щитовидної залози або легенів.
• Аденоми надниркових залоз (доброякісні пухлини).

Класифікація

Їй варто приділити трохи уваги, перш ніж розповісти про симптоми і діагностиці гіперкортицизму. Дана патологія буває трьох видів:

• Ендогенний. Захворювання виникає із-за внутрішніх порушень, що відбуваються в організмі. Приблизно в 70% випадків причиною стає хвороба Іценко-Кушинга. Це не однойменний синдром. Назви схожі, але самі патології не аналогічні. Хвороба Іценко-Кушинга характеризується підвищеним виробленням адренокортикотропного гормону гіпофіза. Він, до речі, і стимулює викид з надниркових залоз кортизолу.
• Екзогенний. Симптоми, які характеризуються кушингоидным синдромом, гиперкортицизму даного типу властиві найбільшою мірою. Це найбільш часто зустрічається вид патології. Причина формування полягає в довгому лікуванні стероїдами. Зазвичай глюкокортикоїдами лікують ревматоїдний артрит, астму або імуносупресію.
• Псевдосиндром. Іноді з певних симптомів і проявів складається враження, що людина страждає гіперкортицизмом. На це можуть вказувати результати загальної діагностики (саме тому важливо провести ще й диференційовану). Аж ніяк не завжди специфічні симптоми говорять про те, що у пацієнта істинний гіперкортицизм. А часті причини розвитку псевдосиндрома полягають в ожирінні, вагітності, алкогольної інтоксикації, депресії і стресу. Рідше – в прийомі оральних контрацептивів, що містять в собі прогестерон і естроген. Навіть у немовляти може виникнути псевдосиндром, оскільки в його організм разом з материнським молоком надходять речовини, які присутні в організмі матері і зумовлюють даний недуга.

Як би там не було, потрібно пройти діагностику, і лікування буде призначено. А от яке саме – це вирішить ендокринолог, взявши до уваги результати обстеження та специфіку організму пацієнта.