Патогенез

Можливо, існують і інші причини розвитку цієї хвороби, але вони досі ще не вивчені повністю. Проте достовірно відомо, що тубоотит спричиняється вірусами і гиповирулентными мікроорганізмами. Вкрай важливо враховувати схильність слизових оболонок до алергічних проявів та запальних процесів на генетичному рівні.

Всі описані умови можуть зароджуватися в різних поєднаннях, які, в свою чергу, зумовлюють перебіг патології.

Симптоми хронічного тубоотіта

Головною ознакою захворювання вважається дисфункція слухового каналу.

Крім того, до симптомів цієї патології слід віднести:

• погіршення слуху;
• виникнення рубців;
• витончення барабанної перетинки;
• формування вапняних бляшок;
• тяжі;
• ущільнення слизової оболонки;
• нерухомість слухових кісточок;
• відкладення солей в області барабанної перетинки;
• звуження слизової оболонки.

Головна відмінність гострого і хронічного тубоотіта полягає в характері перебігу та симптоматиці. Так, при першій формі пацієнт скаржиться на інші ознаки: шум у вухах, відчуття присутності стороннього тіла, зниження гостроти слуху, порушене сприйняття.

Різновиди

Крім усього іншого, перебіг захворювання можна умовно розділити на кілька стадій. Кожна з них володіє певною гістологічною картиною та характеристикою стану слизової оболонки.

Першій стадії властиве формування транссудату в області барабанної перетинки з незначним вкрапленням слизу. Крім того, спостерігається збільшення покривного епітелію. При цьому кількість слизових залоз істотно зростає.

На другій стадії клінічна картина дещо змінюється і виглядає наступним чином: велика частина покривів слизової в барабанної порожнини виробляє специфічну слиз. У співвідношенні з іншими продуктами на клітинному рівні відбувається формування так званого клейкого вуха.

Третя стадія хронічного тубоотіта (за МКХ-10 – Н 66.2) характеризується зниженням кількості ексудату, але вже накопичена до того моменту слиз набуває велику в’язкість. На тлі цього явища починається спайковий процес. Саме він і стає передумовою до закриття барабанної порожнини.

На тлі стоншування перетинки відбувається її сильне розтягнення. Як результат, вона стає ще тонше, більш в’ялою і майже непомітною, поступово розвивається атрофія. Повернути перетинку в просвіт слухового каналу на цій стадії можливо тільки за допомогою продування.

При тривалому порушенні прохідності формується спайковий процес в барабанної порожнини.