На кухнях більшості радянських сімей на підвіконні або на столику можна було побачити трилітрову банку, дбайливо накриту марлею. У цій прозорій тарі знаходилося щось, що на перший погляд нагадував товсту медузу. Знаходилося воно бв жовтуватому розчині, який володів освіжаючим дією і мав приємний кислий смак. Вважалося, що допомагає такий «чайний квас» від усіх хвороб. Настоєм полоскали горло при застуді і ангіні, капали його від нежитю в ніс, приймали всередину при розладах травлення при запорах. Лікували їм шкірні запалення і вугри. Багато хто називав це диво чайним грибом. І перебував він на піку популярності до того моменту, поки його не почали витісняти “Пепсі” і “Фанта”.
Чому чайний гриб сьогодні знову став привертати до себе увагу? Та тому, що люди все більше почали цікавитися здоровим харчуванням. Саме тому багатьох наших співгромадян почав цікавити питання, де взяти чайний гриб, як доглядати і вживати його.
Що це таке?
Розглядаючи домашній гриб, який затишно розташовується в банку, на перший погляд просто неможливо зрозуміти, що це – один з видів рослин або все ж віднести його можна до царства тварин? За своїм зовнішнім виглядом така субстанція дуже схожа на медузу. Схожість з нею і мало безпосередній вплив на наукове назва домашнього гриба – медузоміцет. Неофіційно його знають як японську губку, чайну медузу, морський, індійський, маньчжурський і японський гриб, а також фанго і комбучу.
Це жива істота є не чим іншим, як дисковидної щільною масою зі світлої шаруватої слизу, верхній шар якої блискучий і гладкий. Товщина медузомицета досягає декількох сантиметрів. По тілу чайного гриба розташовуються невеликі відростки.
По своїй біологічній модифікації таку медузу відносять до зоогелям. В її тілі розташовується ціла колонія бактерій і грибів, що займаються переробкою цукру. У нижній частині медузомицета знаходиться росткова зона. Вона нагадує собою звисають нитки, які утворені колоніями бактерій. Гриб по мірі харчування неухильно зростає. Це може призвести до того, що з часом він заповнить весь відведений для неї простір. При застосуванні медузомицета у промислових масштабах його вага деколи досягає 100 кг.
Біологія розглядає така істота як яскравий приклад симбіозу. Адже воно створено дріжджовими грибами і уксуснокислыми бактеріями. Разом вони чудово проживають в живильному солодкої середовищі. У цьому симбіозі дріжджі постійно бродять. В результаті відбувається перетворення цукру на вуглекислий газ і спирт. Останнім речовина є улюбленою їжею для оцтовокислих бактерій. Вони окислюють спирт, перетворюючи його в оцтову кислоту. Результатом такої роботи і стає освіта слабокислого розчину, в складі якого є незначна кількість спирту, а також залишки вуглекислого газу і цукру.
Походження
Коли і де люди вперше зіткнулися з цим грибом, достеменно невідомо. За одними відомостями, його відкрили на Цейлоні, а за іншими – в Тибеті. Перше письмове свідчення про цьому грибі датується 250 р. до н. е. А ось описали його з біологічної точки зору тільки в 1913 р.
У Китаї, в Японії та в Індії цей гриб вважався «еліксиром безсмертя». В Росію зооглея потрапила в 19 ст. На територію нашої країни слизуваті освіту було привезено солдатами, які брали участь у російсько-японській війні. Їм дуже сподобався освіжаючий напій з кислуватим смаком, який був поширений на Далекому Сході. Саме тому вони і привезли незвичайну субстанцію до себе на батьківщину. Після того як чайний гриб поширився по всій території Росії, він потрапив і в Європу. До речі, там і сьогодні його замовляють у ресторанах і купують в аптеках.
Види
Дивний організм досліджувався вченими на протязі не одного століття. Таким чином і було відкрито три різновиди зооглеи. Перша з них – це китайський чайних гриб. Він являє собою важку слизову масу. Друга – індійський морський рис. Це освіта виглядає як прозорі крижинки-рисинків. Третім видом зооглеи є тибетський молочний рис. Така освіта візуально нагадує сир і використовується для сквашування молока.
Склад
Як вже було сказано вище, домашній гриб являє собою речовину, в яку входять дріжджі і оцтовокислі бактерії. У вырабатываемом ними «чарівний напій», який по своєму смаку дуже схожий з класичним хлібним квасом, крім оцтової кислоти і етилового спирту є ще й такі компоненти, як:
- органічні кислоти (піровиноградна, молочна, глюконова і інші):
- вітамін В1;
- вітамін С;
- ліпіди (стеарины, фосфатиты, жирні кислоти);
- пігменти у вигляді хлорофілу;
- ензими;
- полі – і моносахариди;
- кофеїн;
- таніни;
- природні антибіотичні речовини.
Корисні властивості
Для чого ж нам потрібен домашній гриб? Крім отримання освіжаючого напою така субстанція використовується як легке протимікробний засіб. Завдяки вхідним в його склад ферментів чайний гриб здатний поліпшити травлення. Так, протеаза, що міститься в напої, розщеплює білки на амінокислоти, амілаза приймає активну участь у переробці вуглеводів, а каталаза допомагає руйнувати периоксид водню – токсична речовина, яка утворюється в організмі людини в ході протікання різноманітних окислювальних процесів.
У 1929 р. вченим Німеччині був проведений експеримент. Дослідник навмисно отруїв витантолом піддослідних кішку, собаку, кроля та щура. Після цього у тварин значно виріс в крові рівень холестерину. Згодом вони неодмінно б померли. Однак вчений ввів їм настій китайського гриба. Цей препарат знизив у тварин рівень холестерину практично до норми.
У 50-ті роки ХХ ст. на кафедрі мікробіології Єреванського зооветеринарного інституту професором Шакаряном і доцентом Даніеляном був розроблений ряд методів по виявленню активного початку розчину чайного гриба. Використовувався для них спосіб адсорбції із застосуванням іонообмінних смол. Вчені змогли виділити досить ефективні антибактеріальні речовини, а саме кристалічний бактерицидин КМ, КБ і КА, не має токсичних характеристик.
Приблизно в той же період терапевтичні властивості чайного гриба зацікавилася професор Наумова. Для проведення експерименту вона заразила пневмококової інфекцією піддослідних кроликів, дифтерію – морських свинок, дифтерійними бактеріями і сальмонеллезной інфекцією – мишей. Після цього Наумова вводила тваринам препарат з чайного гриба. Через кілька днів у 80% випадків нею були отримані позитивні результати.
Якими ще володіє позитивними властивостями чайний гриб? За відгуками медиків, вживання цього напою постачає організм безпечними кислоти, що здатні розчиняти шлаки, а також зміцнювати судини тканин нашого організму, щоб вони ставали міцнішими і не піддавалися крововиливів. Крім цього, своїми лікувальними властивостями ця субстанція зобов’язана таких вітамінів як С, D, PP, а також вітамінів групи В. Завдяки наявності в ньому глюконової кислоти напій чайного гриба активізує обмінні процеси в організмі і збільшує працездатність м’язової тканини. Крім цього, користь даного засобу полягає і в тому, що воно є антибіотиком природного походження.
Судячи з відгуків, чайний гриб прекрасно рятує від стресів. Він регулює роботу нирок і печінки, зміцнює імунітет і збільшує життєві сили людини. Симбіоз бактерій працює як чудове протимікробну, спазмолітичний і протизапальний засіб. Воно покращує роботу ШЛУНКОВО-кишкового тракту, усуває запаморочення і головні болі, а також нормалізує рівень холестерину в крові.
Чайний гриб в домашніх умовах чудово допомагає при артрозах і артритах, ревматизмі, а також застосовується як профілактичний засіб, що перешкоджає виникненню ревмокардиту, атеросклерозу і полиартроза. Його постійне вживання здатне позбавити людину від безсоння, відрегулювати стілець, усунути здуття живота, хронічну діарею і запори.
Крім цього, напій з комбучи чудово втамовує спрагу і швидко притуплює відчуття голоду. Використовується цілюще розчин при тонзиліті, нежиті, ларингіті і ангіні. Причому дані захворювання напій з чайного гриба дозволяє усунути швидше, ніж хімічні фармпрепарати. Розчин комбучи позбавляє від болю в серці.
Побічні дії
Має чайний гриб і протипоказання. Відгуки тих, хто приймав цей напій, зазначають, що його не варто застосовувати в гострих фазах захворювань ШКТ і при індивідуальній непереносимості.
Припинити використовувати розчин чайного гриба необхідно:
- при виникненні жовтяничного кольору шкіри;
- при нудоті і блювоті.
Лікарі категорично забороняють пити розчин комбучи людям з ослабленим імунітетом, хворим на Снід, після операцій і перенесених важких захворювань. Не можна вживати напій при хронічній діареї, алкоголізмі та синдромі напруженого кишечника.
Як виростити чайний гриб з нуля в домашніх умовах? Для цього можна скористатися одним з чотирьох способів. Розглянемо їх докладніше.
З солодкого чаю
Яким чином можна домогтися виникнення плаваючого створення медузоподобного виду? Виростити чайний гриб в домашніх умовах не складно. Для цього знадобиться вода, цукор, повітря, тепло і якісний догляд. Але самим головним інгредієнтом, зрозуміло, повинен стати чайний лист.
Насамперед, готуємо для нашого напою тару. Це повинна бути трилітрова банка. Для чайного гриба її треба попередньо вимити з використанням харчової соди. Підготувати слід також шматок марлі. Після проведення цих робіт заварюємо чай, заливаючи дві чайні ложечки середньо – або крупнолистового сировини літром окропу. Процес настоювання повинен тривати не менше 10-15 хвилин. Отриману заварку належить ретельно процідити і додати 2-3 ст. ложки цукру. Отриманий чай важливо охолодити до кімнатної температури. Далі напій повинен бути перелитий в суху банку. Її слід накрити марлею, складеною в кілька разів, і стягнути тканина ниткою чи гумкою по обідку.
Банку потрібно помістити в захищене від світла місце, де підтримується температура 25 градусів. Після закінчення 3-5 доби на поверхні чаю почне з’являтися масляниста плівка. Це і є майбутній чайний гриб. Через 6 тижнів він зросте, а його мембрана зміцніє настільки, що почне перетворювати звичайний чай у дивовижний напій, наповнений газовими бульбашками. Як чайний гриб правильно вирощувати? Необхідно, щоб цей процес супроводжувався повним спокоєм. Зайвий раз пересувати або переставляти банку не слід.
З плодів шипшини
Як в домашніх умовах зробити чайний гриб? Отримати цю субстанцію можна і з використанням плодів шипшини. Тарою в цьому випадку може бути не тільки скляний бутель, але і термос.
Для приготування медузомицета знадобиться заварити чай, додавши в окріп велику ложку листя. Через 10-15 хвилин заварку необхідно відфільтрувати, розвівши в неї 2 ст. л. цукру. Після того як чай охолоне, його необхідно злити в ємність, у яку попередньо поміщають 15-25 плодів шипшини. Далі банку повинна бути закрита марлею і розміщена в теплому, захищеному від сонячних променів місці. Протягом 1-1,5 міс. у цій ємності виросте і зміцниться чайний гриб.
Для його приготування може бути використаний і термос. У нього знадобиться засипати 15-20 ягід шипшини і залити їх закипілої водою або гарячим процідженим чаєм. Термос повинен бути закритий пробкою і залишений на тривалий період (6-8 тижнів). Після закінчення цього терміну ємності можна буде дістати слизовий «диск», збільшити діаметр якого можна помістивши таке освіта в банку ємністю 3 л.
З живого пива
Це найлегший рецепт чайного гриба, який володіє гарантованою результативністю. Для приготування медузомицета знадобиться взяти сто грам непастеризованого пива і налити його в трилітрову банку. У неї повинна бути додана столова ложка кислого вина і чайна ложка цукрового піску. Після ретельного перемішування суміші ємність накривається марлею і відправляється в темне тепле місце. Приблизно через тиждень в банку можна виявити «новонароджену» медузу, яку знадобиться залити солодким чаєм.
З яблук
Знають господині запевняють, що непоганим рецептом чайного гриба є його вирощування з соку або ароматних плодів яблуні. Такі дії дозволяють отримати одночасно два дуже корисних продукту.
Для процедури приготування медузомицета необхідно взяти яблука і подрібнити їх на м’ясорубці або на тертці. Отримана маса повинна бути поміщена в трилітрову банку і залита водою. Далі потрібно додати цукор. На 1 кг плодів – приблизно 4 ст. л. Суміш перемішується і накривається марлею. Після цього ємність необхідно прибрати в тепле місце і щодня збовтувати або перемішувати знаходиться в ній склад, використовуючи дерев’яну лопатку, протягом двох тижнів. Після цього суміш проціджують і залишають у темному і теплому місці ще на 14 днів. Після формування слизового організму його потрібно пересадити в солодкий чай.
Крім чайного гриба при застосуванні такого способу виходить ще і яблучний оцет. Для приготування такого продукту необхідно дочекатися, коли сік перестане бродити і стане світлим і прозорим. Далі його фільтрують. Отриманий оцет поміщають для зберігання в холодильник.
Правила догляду
Існує сім основних вимог, які дозволять приготувати якісний і корисний напій. Людям, які ще не знайомі з тим, що таке чайний гриб, як доглядати і вживати його, варто вивчити ці правила заздалегідь:
Чим підгодовувати?
Той живильний розчин, в якому знаходиться чайний гриб, потрібно регулярно оновлювати. В іншому випадку ця субстанція загине.
Наполягають гриб застосовуючи при цьому один з двох способів. Перший з них передбачає використання зеленого або чорного чаю. Заварюють його 2 л води, додаючи 5 ст. л. цукру. Не менш популярним є варіант з трав’яними зборами. Наприклад, з зеленим чаєм може бути скомпонований шипшина у вигляді подрібненого листя і плодів, листя ожини, смородини, суниці, малини, берези, а також квітки липи.
Заварювати гриб можна на кропиві, подорожнику або білому тернику. На 1 л окропу беруть 2-3 ст. л трав. Їх настоюють не менше 2 годин, а після цього настій проціджують, розводять в ньому цукор і остуджений додають до грибного квасу. Напій буде готовий у зимовий період на 5-6 день, а в літній на другу-четверту добу вже можна приймати чайний гриб.
Як доглядати і вживати його? Якщо субстанція почала темніти, то настій потрібно замінити повністю. У тому випадку, коли гриб опустився на дно, то це вказує на те, що він хворий. Пити при цьому отриманий напій не можна.
Використання
Як вживати чайний гриб? Дозування отриманого напою при застосуванні його в лікувальних цілях залежить від наявної проблеми:
