Як визначити перелом ребер?

Діагностика недуги і наявних ускладнень проводиться травматологом головним чином на підставі рентгенологічних досліджень. При підозрі на гемо – і пневмоторакс додатково здійснюється УЗД плевральної порожнини, рентгеноскопія легень, плевральна пункція.

Таким чином, єдиною методикою визначення перелому ребер (за МКХ-10 код див. вище) на сьогоднішній день є якісна рентгенографія.

Лікування

Неускладнені пошкодження ребер лікуються амбулаторно, тобто в домашніх умовах. Травма більше трьох ребер вважається показанням для термінової госпіталізації у відділення ортопедії і травматології. При неускладненому реберном переломі в момент надходження пацієнта в лікарню травматолог виробляє місцеве знеболювання або вагосимпатичну блокаду. Після цього пацієнту призначаються анальгетики, деякі відхаркувальні препарати, проведення фізіотерапевтичних процедур і лікувальної гімнастики для поліпшення процесів вентиляції легенів.

Іноді гемоторакс і пневмоторакс розвиваються не на етапі надходження хворого в стаціонар, а дещо пізніше. Якщо є підозри на розвиток даних ускладнень, в ході терапії проводиться додаткова рентгеноскопія. В ході лікування складних переломів ребер одночасно зі стандартними медичними процедурами (прийом анальгетиків, анестезія перелому, лікувальна гімнастика і фізіотерапія) проводяться додаткові терапевтичні заходи. Невелика кількість крові в плевральних порожнинах розсмоктується самостійно. Якщо у пацієнта виникає виражений гемоторакс, лікарі проводять пункцію плевральної порожнини. Під місцевим знеболенням спеціаліст вводить спеціальну голку в плевральну порожнину і видаляє накопичені в цій області кров. Іноді гемоторакс виникає повторно, тому в ході терапії пункцію доводиться проводити кілька разів.

При пневмотораксі у певних випадках достатньо проведення пункції з метою видалення повітря з плевральних порожнин. Напружений пневмоторакс вважається показанням для екстреного дренування. Під місцевим знеболенням лікар робить маленький розріз у другому міжреберному просторі по среднеключичной лінії. В даний розріз вводиться дренажна трубка. Інший її кінець опускається в банку з рідиною. Вкрай важливо, щоб банку знаходилася нижче рівня грудей пацієнта. Повітря, яке утворюється в плевральній порожнині, виводиться через трубку, і легке починає розправлятися. Плевральний дренаж, як правило, зберігають на протязі кількох діб, поки не вийде все повітря. Потім робиться контрольна рентгеноскопія і видаляється дренаж.

При лікуванні посттравматичної пневмонії нарівні із загальними терапевтичними заходами (фізіопроцедури, антибіотики) дуже важливо проведення лікувальної гімнастики для відновлення правильної вентиляції легенів. Фіксувати переломи потрібно вкрай рідко, і це робиться, як правило, при множинних пошкодженнях грудної клітки, які супроводжуються нестабільними реберними переломами.