Механізм дії

Пояснити причину популярності застосування «Кардуры» в медичній практиці можна тільки за рахунок фармакокінетичних властивостей основного діючого компонента. Доксазозин – це альфа-адреноблокатор, який, проникаючи в кров, працює відразу в декількох напрямках, надає системне та місцеве дію.

В першу чергу, активна речовина сприяє зниженню показників вмісту холестерину в крові, покращує чутливість до інсуліну і інгібує агрегаційні властивості тромбоцитів. Завдяки системному застосуванню «Кардуры», за відгуками лікарів, вдається посилити рениновую активність плазми, що дозволяє мінімізувати ризики розвитку ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда. Крім того, курс прийому дає непогані результати в лікуванні гіпертрофії тканин лівого шлуночка шляхом нормалізації предсердечного і судинного опору.

Щодо сечостатевої системи доксазозин діє комплексно, блокуючи альфа-адренорецептори, присутні в органах і судинах малого тазу, і покращуючи загальну уродинаміку. «Кардура» не впливає на перебіг обмінних процесів, тому нерідко призначається пацієнтам похилого віку. Його, на відміну від ряду альфа-адреноблокаторів, можна приймати навіть при цукровому діабеті та подагрі.

За відгуками, «Кардура» не викликає звикання навіть у разі тривалого застосування. Діюча речовина всмоктується в кишечнику досить швидко, тому максимальна концентрація доксазозина наголошується в крові після закінчення двох годин після прийому. Він зв’язується з білками плазми більш ніж на 95 %, що гарантує тривалий терапевтичний ефект від застосування препарату – не менше шести годин. Продукти розпаду залишають організм природним шляхом через приблизно 22 години.