“Мільгамма” – розчин для ін’єкцій: показання, інструкція по застосуванню, аналоги

Розчин «Мільгамма» є комплексним препаратом, що містить вітаміни групи В. Це засіб випускають у пігулках для орального використання, а також у вигляді розчину для ін’єкцій. Основним призначенням медикаменту виступає терапія неврологічних патологій, які супроводжуються порушенням провідності імпульсу в тканинах нервів. Ефективність препарату при комплексному лікуванні хвороб опорної і рухової системи пояснюється впливом вітамінів групи В на дегенеративні і запальні процеси, а також на купірування синдрому болю. В інструкції до «Мильгамме» описуються тільки загальні рекомендації з дозування та тривалості курсу, у зв’язку з цим препарат можна приймати тільки після консультації у лікаря у відповідності з персональним призначенням.

Форми випуску

На ринку препарат реалізується у двох варіантах – це таблетки розчин для ін’єкцій. Ін’єкційний вид медикаменту вважають найбільш кращим завдяки більш швидкому потраплянню речовин у кров і ефективності всмоктування. Про цю форму препарату «Мильгаммы» і поговоримо далі.

Склад розчину

Комплексним діючою речовиною в цьому ліках служать вітаміни групи В. Засіб включає в себе піридоксин (це В6), який підсилює в органах і тканинах обмінні процеси. Цей компонент покращує провідність нервового імпульсу і впливає на продукування гемоглобіну. Поєднання його з іншими представниками групи впливає на утворення серотоніну, гістаміну і адреналіну. Тіаміном (тобто вітаміном В1) забезпечується регулювання тканинного енергетичного ресурсу і клітин, ефект відбивається на процесі перетворення вуглеводів.

Розчин «Мільгамма» для ін’єкцій також значно збагачений ціанокобаламіном (В12), який впливає на вираженість больового відчуття, забезпечує помірне переважна біль дію та знижує ризик розвитку анемії.

Ін’єкціями досягається місцевий виражений анальгезуючий ефект завдяки присутності в складі болезаспокійливого лідокаїну, який швидко купірує будь-який дискомфорт. Застосування цього компонента допомагає відновити рухову функцію, пошкоджену з-за неврологічної хвороби або патологій опорної і рухової системи.

Свідчення

Розчин «Мільгамма» призначають, як правило, в рамках комплексної терапії для зниження вираженості запалення і зменшення інтенсивності болю на тлі діагностування наступних патологій:

  • Наявність невралгій, невритів і поразок нервових тканин, що відрізняється незапального етіологією.
  • Розвиток парезів лицьових нервів, які супроводжуються порушенням рухової функції мімічних м’язів.
  • На тлі судомного синдрому.
  • Множинні ураження периферичних нервових закінчень.
  • При наявності плексопатії і ретробульбарного невриту.
  • У разі остеохондрозу і запалення нервових ганглій.
Дивіться також:  "Нейпилепт": відгуки лікарів і пацієнтів, інструкція із застосування, форми випуску

Застосовують цей розчин також при виникненні нічних судом литкових м’язів. При відповідних показаннях ліки може включатися лікарем в терапію хвороб, провокованих герпесвирусом.

Інструкція по застосуванню

Розрізняється використання розчину «Мільгамма» для купірування у пацієнтів гострих нападів і в рамках курсової терапії. Для позбавлення від больового синдрому призначається разова доза, рівна 2 мілілітрів (одна ампула) внутрішньом’язово.

Як колоти «Мильгамму»: кожен день або через день?

Тривалість лікування при наявності гострих нападів безпосередньо залежить від стану хворого. Як правило, ін’єкції виконуються щодня до моменту досягнення у пацієнта стабільного стану. Підтримуючу терапію проводять в дозі 2 мл на один укол з кратністю через добу.

Куди колоти «Мильгамму»?

Цей препарат вводять виключно внутрішньовенно. На тлі випадкового введення внутрішньовенно потрібно спостереження лікаря.

Особливості та тривалість лікування

Перш ніж розпочинати терапію цим препаратом, необхідно обов’язково проконсультуватися з невропатологом, який повинен прийняти рішення про те, як часто можна робити уколи «Мильгаммы», коли слід колоти ліки (вранці або ввечері), і підбере необхідну дозування.

Тривалість курсу для осіб, у яких виражений больовий синдром може становити від п’яти до десяти днів. Після того як запальний процес почне стихати, а інтенсивність болю зменшиться, хворим перорально призначають «Мильгамму Композитум». Правда, в деяких випадках лікар може порекомендувати продовжити внутрішньом’язовий введення препарату, але не частіше трьох разів на тиждень.

Як правильно робити ін’єкції?

Треба сказати, що таке лікування досить хворобливе за умови правильного виконання ін’єкцій. У зв’язку з цим існують особливі правила процедури, дотримання яких дасть можливість значно мінімізувати будь-які дискомфортні відчуття:

  • В рамках внутрішньом’язового введення препарату «Мильгаммы» рекомендується використовувати саму тонку голку, так як маслянистої консистенції розчину утруднюється виконання маніпуляції.
  • В цілях зниження ризиків ураження голкою кровоносних судин і нервових пучків, вона повинна вводитися в м’яз дуже глибоко. У зв’язку з цим вибір потрібно зупинити на самому довгому стрижні.
  • На поршень шприца має надаватися плавне і повільне тиск. Вводити ліки слід протягом півтора хвилин, що дасть можливість істотно знизити болючі відчуття.
  • Після проведення процедури пацієнту треба зробити масаж у районі уколу, завдяки цьому розчин швидше розподілиться в м’язових тканинах і зменшиться ймовірність появи гематом.
  • При утворенні шишки в районі ін’єкції можна накласти зігріваючий компрес, а також підійде примочка на основі магнезії.
Дивіться також:  «Кагоцел»: побічні ефекти, інструкція по застосуванню, аналоги, відгуки

Протипоказання

Для чого призначають уколи «Мільгамма» дорослим, тепер зрозуміло. До основних заборон на застосування розглянутого кошти відноситься недостатність серця у декомпенсованій стадії поряд з порушеннями провідності цього органу, а також індивідуальної чутливості до інгредієнтів препарату.

Розчин для ін’єкцій «Мільгамма» протипоказаний дітям до шістнадцяти років з-за підвищеного вмісту вітамінів. Застосування цього засобу в малому віці може призводити до гипервитаминозу і виникнення всіляких відхилень у функціонуванні систем і органів.

Використання препарату на тлі гестаційного періоду не протипоказано, але виробниками з-за відсутності відомостей про тестування складу на цій категорії реципієнтів не рекомендується.

З великою обережністю призначається описуваний медикамент при одночасному лікуванні іншими ліками та вітамінними комплексами, які містять піридоксин, ціанокобаламін та тіамін через небезпеку отримання передозування.

Побічні ефекти

Ймовірність подібних реакцій вкрай низька, але не можна виключати підвищену індивідуальну чутливість до складу ліків. Найчастіше при прояві побічних ефектів у пацієнтів відзначаються реакції зі сторони покривів шкіри у вигляді свербежу, висипу, кропив’янки. При ін’єкційної методикою введення препарату не виключаються місцеві прояви, які, як правило, обумовлені занадто високою швидкістю впорскування розчину або недотриманням стандартних асептичних вимог. Рідше можуть зустрічатися ефекти наступних видів:

  • Травна система здатна відреагувати нудотою або блювотою.
  • Можлива поява відчуття сухості, лущення, переважно виникають скарги на шкіру обличчя і губ.
  • Наявність пригніченого дихання.
  • Посилення сонливості поряд з епізодами сплутаності свідомості.
  • Порушення ритмічності серцебиття.
  • Виникнення судомного синдрому і посиленого потовиділення.
  • Не виключається і анафілактичний шок.

Будь-які побічні явища при використанні цього препарату є приводом для звернення до лікаря. У нормі розглянутий медикамент негативного впливу на швидкість реакцій і розумову функцію не надає, що дозволяє його застосовувати при керуванні автомобілем та роботі, яка потребує особливої уваги.

Ціни

Середня вартість медичного засоби в аптеках наступна:

  • П’ять ампул розчину для ін’єкцій обійдуться в триста рублів.
  • Двадцять п’ять ампул «Мільгамма» по 2 мл коштують у середньому одну тисячу двісті рублів.
Дивіться також:  "Валацикловір Канон": інструкція із застосування, побічні ефекти, відгуки

Сумісність

Отже, з’ясуємо, яка сумісність «Мильгаммы» з іншими ліками. Треба сказати, що тіамін несумісний з відновлюючими та окислюючими сполуками, в тому числі карбонатами, йодидами, ацетатами, фенобарбіталом і таниновой кислотою. Не поєднується він і з такими засобами, як «Рибофлавін», «Бензилпеніцилін», «Декстроза», «Дисульфитамин». Препаратом «Рибофлавін» також виявляється деструктивне вплив, особливо при одночасному впливі світла.

Міддю прискорюється руйнування тіаміну. Крім того, тіамін втрачає свою ефективність у разі збільшення значень кислотності (більше 3). На тлі парентерального застосування лідокаїну в рамках додаткового використання епінефрину ймовірно посилення побічної дії на серце.

Ціанокобаламін є несумісним з сіллю важких металів. «Нікотинамідом» прискорюється фотоліз, в той час як антиоксидантами проводиться інгібуючий ефект.

Особливі вказівки

У тому випадку, якщо випадково пацієнту «Мільгамма» була введена внутрішньовенно, тоді він повинен перебувати під суворим наглядом лікаря, який призначить симптоматичне лікування побічних симптомів.

Прийом «Мильгаммы» повинен призначатися виключно кваліфікованим фахівцем, ознайомленим з особливостями організму пацієнта, точним діагнозом і різними захворюваннями в анамнезі. Медиком підбирається необхідна дозування, і тільки лікар приймає рішення про те, як довго колоти цей препарат.

А чи є аналоги «Мильгаммы» в ампулах? Про це далі.

Аналоги

Існує велика кількість структурних замінників, що містять вітаміни групи В. При наявності необхідності можна придбати «Бинавит» або «Комбилипен», а крім того, підійдуть окремі вітаміни з лідокаїном. Дуже важливо перед придбанням аналога «Мильгаммы» в ампулах проконсультуватися з лікарем, так як не всі медикаменти містять у собі однакове число компонентів, а будь-яке заміщення набором вітамінів вимагатиме дотримання правил введення різних активних речовин для досягнення необхідного лікувального ефекту.

Таким чином, вітаміни групи В містяться у відповіді за процеси кровотворення, функціонування рухового апарату і нервових волокон в людському організмі. Щоб заповнити їх дефіцит, застосовують «Мильгамму»: внутрішньом’язово або перорально (нагадуємо, що внутрішньовенно це ліки не вводиться). Ін’єкції дозволяють швидко усувати будь-які хворобливі відчуття, так як при цьому способі введення необхідна терапевтична концентрація досягається вже через п’ятнадцять хвилин після здійснення маніпуляції.