Місцеві анестетики: класифікація, застосування та механізм дії

Протипоказання і побічні реакції

Терапію із застосуванням анестетика здійснюють тільки після виключення заборон до використання. Протипоказано застосовувати місцеву анестезію при наявності наступних станів:

  • Оперативне втручання при ожирінні.
  • Операції за порушення газообміну.
  • Алергічний симптом.
  • Порушення психіки, патології слухового апарату, стан сильного сп’яніння.
  • Пацієнт знаходиться без свідомості.
  • Епілепсія (хронічне неврологічне захворювання, що виявляється в схильності організму до раптового виникнення судомних нападів).
  • Панічний стан пацієнта, відмова від місцевого наркозу.
  • Діти віком до десяти років.
  • Сепсис (важке інфекційне захворювання, що розвивається при прогресуванні і поширенню інфекційного процесу по організму через кров).
  • Геморагічний симптом (схильність до підвищеної кровоточивості шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів внаслідок патології системи гемостазу).
  • Анемія (група клініко-гематологічних синдромів, загальним моментом для яких є зниження концентрації гемоглобіну в крові, частіше при одночасному зменшенні кількості еритроцитів).
  • Серцева недостатність.
  • Дивіться також:  "Супракс Цефіксим": інструкція по застосуванню, аналоги та відгуки

    Місцевий наркоз в стоматологічній практиці лікар повинен підбирати в індивідуальному порядку. Застосовувати такий анестетик можна в період лактації. Побічні реакції анестезуючих засобів, як правило, з’являються з-за неправильного використання.

    У більшості ситуацій з’являються такі негативні ефекти:

  • Тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) від 90 ударів в хвилину).
  • Непритомність.
  • Набряк у місці введення.
  • Закладеність у вухах.
  • Анафілаксія (алергічна реакція негайного типу, стан різко підвищеної чутливості організму).
  • Крім цього, такі симптоми можуть спостерігатися, коли з’являється алергія.