Мышьяковистый ангідрид в медицині: інструкція по застосуванню

Інструкція по використанню

Таблетки приймають у кількості однієї штуки два рази на добу, після трапези. При лікуванні анемії ліки останнім часом застосовується нечасто, так як виявляє недостатню ефективність. Максимальна добова доза становить 0,015 грама.

Зовнішньо порошок наносять на тканини при необхідності їх некротизації. Процедуру повинен проводити лікар.

Обмеження у використанні

Не можна використовувати препарати з даними активною речовиною при наявності таких патологій і станів:

  • Захворювання печінки і нирок.
  • Неврити.
  • Диспепсичні розлади.
  • Період виношування та грудного вигодовування дитини.
  • Препарат повинен призначати лікар. Самолікування в даному випадку неприпустимо.

    Прояв побічних реакцій, передозування

    Побічні явища спостерігаються при перевищенні допустимих доз ліків. Насамперед уражаються дрібні судини, шкірний покрив, нервова тканина і печінку.

    Мышьяковистый ангідрид володіє високою токсичністю. Гранично допустима концентрація становить 0,010 мг/м3. Полусмертельная доза – 19,1 мг на один кілограм маси тіла.

    Дивіться також:  Серотоніну адипінат: опис препарату, інструкція по застосуванню

    Тривалий отруєння препаратом сприяє порушенню слуху. При прийомі таблеток у великій кількості розвивається шлунково-кишкове отруєння. Через дві години після прийому препарату відчувається металевий присмак у роті, живіт починає сильно хворіти, спостерігаються блювання (блювотні маси мають зелений колір), діарея. Далі настає зневоднення організму, розвиваються судоми, з’являються жовтяниця, анемія, ниркова недостатність у гострій формі. Потім наступають колапс, кома, параліч дихання.

    При хронічній інтоксикації спостерігаються парестезії, неврит, зміна забарвлення шкірного покриву, дерматит, нудота і блювота, анемія, виснаження організму, порушення діяльності серцево-судинної системи, набряки та інше. Хронічне отруєння призводить до летального результату внаслідок розвитку пневмонії, цирозу печінки, некрозу міокарда і т. д.

    При гострій інтоксикації призначається 5% розчин унітіолу внутрішньом’язово в кількості 5 або 10 мл кожні шість годин. При хронічній інтоксикації приймають по одній капсулі з 0,5 г унітіолу на протязі трьох днів.