Лікування набряку
Якщо набрякання оболонки носа сталося внаслідок травми, слід відвести дитину до травматолога. Він зможе визначити рівень пошкодження кісток і тканин органу. При появі алергії показана допомогу алерголога, а якщо набрякання спровокувало ГРВІ, рекомендується звернутися до отоларинголога.
Особливо небезпечним надмірне набрякання слизової носа буде для новонароджених, оскільки їх організм ще не має здатності здійснювати дихання ротом. До того ж проблемне носове дихання може ставати причиною відмови дитини від грудного годування.
Можна спробувати усунути надмірне набрякання оболонки носа самостійно, застосовуючи для цього різноманітні лікарські препарати, які продаються без рецепту. Крім того, можна буде виконувати нескладні процедури просто вдома! Головне – обов’язково проконсультуватися з педіатром, щоб не допустити появи небезпечних ускладнень!
Прийом «Супрастину»
При алергії, яка викликала набряк, потрібно максимально виключити дію алергену на дитячий організм. Для цього можна приймати антигістамінний угорський препарат «Супрастин», який містить у своєму складі хлоропірамін. Випускається він у формі таблеток або ампул, призначених для парентерального використання дитиною. Але варто пам’ятати, що даний препарат протипоказаний до застосування недоношеними і новонародженими дітьми.
З обережністю засіб призначають при таких патологіях у дитини:
- захворювання посік і печінки;
- глаукома;
- неадекватне реагування організму на препарат;
- міалгія;
- епілепсія;
- захворювання судин і серця;
- часті запори;
- шлунковий рефлюкс;
- проблемне сечовипускання.
Лактоза, яку містить «Супрастин», може стати причиною досить небажаних реакцій у дітей, які страждають дефіцитом лактази. Під час прийому даного препарату дитині не рекомендується тривалий час перебувати на сонці, щоб не спровокувати розвиток фотосенситивности.
Перевищення дози «Супрастину» може провокувати розвиток симптомів, які схожі з отруєнням речовиною атропіном: порушена координація у дитини, мимовільні рухи, надмірне занепокоєння, судоми і галюцинації, синусова тахікардія, розширення зіниць, пропасниця, а також можлива затримка сечі.
У дитини може також відмічатися стан підвищеного збудження, яке може змінюватися загальмованістю, депресією постиктального типу, і рідкісними судомами. Рекомендується активно моніторити серцеву та легеневу функцію, а також виконувати симптоматичне лікування.
