Проведення діагностики

Діагностика стенозу спинномозкового каналу шийного, грудного і поперекового відділу починається зі збору анамнезу і скарг, огляду та заповнення історії протікання хвороби. Потім доктор призначає ряд діагностичних процедур, зокрема, таких, як:

• МРТ, КТ;
• рентгенографія;
• дискографія;
• веноспондилография.

Якщо лікар підозрює наявність дегенеративних змін у хребті, то лікар призначає рентген, який може підтвердити зниження висоти міжхребцевого диска, склероз зв’язок, наявність остеофітів. Цей вид дослідження показує кісткові структури. Після виконання рентгенографії можна виключити інші хвороби хребта.

МРТ допоможе визначити стеноз і грижу. Томографія дозволяє пошарово візуалізувати кісткові структури хребта. Нерідко цей вид діагностики поєднують із контрастування епідурального простору.

Особливості лікування

Часто лікування стенозу спинномозкового каналу проводиться за допомогою консервативних методик. Для цього застосовуються медикаментозні препарати, нетрадиційні засоби терапії, а також фізіопроцедури.

В особливо важких випадках потрібне проведення операції, так як це дозволить уникнути розвитку небезпечних ускладнень. Після цього потрібна тривала реабілітація, яка допоможе нормалізувати загальне самопочуття.