Терапія захворювання
На фармацевтичному ринку присутня велика кількість протипаразитарних засобів. Розібратися в них і грамотно призначити правильне лікування може тільки лікар. Якщо заразився один з членів сім’ї, то приймати ліки необхідно всім, хто проживає з хворим, незалежно від наявності або відсутності у них характерних симптомів.
Лікування стронгілоїдозі у людини здійснюється в умовах стаціонару. Одним з найбільш ефективних медикаментів, що використовуються у всьому світі вважається «Івермектин». Його приймають протягом одного-двох днів у разовій дозі 200 мкг на кілограм ваги індивіда при гострому та хронічному перебігу, а при дисемінованому препарат використовують до тих пір, поки результати дослідження (мокротиння, випорожнення) на наявність личинок, не стануть негативними. Рекомендується на період прийому цих ліків скасувати (за погодженням з лікуючим лікарем) імунодепресанти. Крім того, добре зарекомендували себе такі засоби, як «Альбендазол» і «Тіабендазол». Доза – 25 мг/кг, однак вона не повинна перевищувати 400 мг. Приймають вранці та ввечері протягом семи днів.
При лікуванні від захворювання стронгілоїдоз слід пам’ятати, що дія медикаментів спрямовано на знищення тільки дорослих паразитів, які оселилися в кишечнику. Тому для повного придушення інфекції призначають повторний курс терапії, тобто через два тижні, коли личинки перетворяться в повноцінних особин. В деяких випадках потрібно ще кілька курсів прийому ліки, щоб позбавиться від усіх личинок.
У медичній практиці були випадки, коли збудники хвороби не зникали з організму навіть після лікування. Лікарі радять регулярно проводити курси фармакотерапії, а особливо індивідів з низьким імунітетом і тим, хто за життєвими показаннями постійно приймає імунодепресанти, так як ці особи більш схильні до виникнення дисемінованого ангвиллюлеза.
В період вираженого прояву алергії, яка спостерігається на стадії міграції і є одним із симптомів стронгілоїдозі, лікування починають з дезінтоксикаційних заходів – виведення з організму токсичних речовин. Для цих цілей використовують інфузійні розчини. Крім того, хворому дають антигістамінні засоби. Коли ознаки алергічних проявів зменшаться, переходять до дегельмінтизації, використовуючи антипаразитарні препарати, наприклад «Альбендазол» або «Тіабендазол».
Лікарі попереджають пацієнтів про те, що прийом цих ліків може на якийсь період часу сприяти підвищенню температури тіла, погіршення загального стану. Боятися цього не варто, тому що це тимчасове явище.
Через два тижні після завершення терапії роблять діагностичні дослідження. Аналізи здають три рази з інтервалом у три дні. Індивід, котрий переніс таке захворювання, знаходиться на диспансерному спостереженні протягом року. Перші шість місяців обстеження здійснюється щомісячно, а далі – щоквартально. Рішення про зняття з обліку доктор приймає на підставі результатів аналізів.
