Пряме переливання крові проводиться рідко і за винятковими показаннями. Проведення процедури не завжди можливо внаслідок проблеми пошуку підходящого донора, а саме її проведення пов’язане з великою кількістю ризиків і труднощів. Як виконується пряме переливання? Які показання та протипоказання до процедури? Як вибирається донор? Які можливі ускладнення?

Правила переливання

Щоб уникнути небезпечних наслідків прямого переливання крові, в медичних установах суворо дотримуються правила проведення процедури. Гемотрансфузія повинна проводитись повністю асептичної середовищі, тобто знезараженої. Перед переливанням в обов’язковому порядку потрібно провести певні дослідження (незалежно від даних, які вже відомі з медичної картки хворого): визначення групової приналежності донорського матеріалу та резус-фактора, перевірка сумісності донора і реципієнта.

Використання біологічного матеріалу, який не пройшов перевірку на сифіліс, сироватковий гепатит і СНІД, заборонено. Обсяг взятого за один раз біологічного матеріалу не повинен перевищувати 500 мл. При додаванні консервує розчину кров може зберігатися при температурі від чотирьох до дев’яти градусів за Цельсієм двадцять один день. Заморожений при температурі рідкого азоту (це -196 градусів) матеріал допускається зберігати роками. Новонародженим дітям гемотрансфузія проводиться виключно з урахуванням індивідуального дозування, з великою обережністю і за показаннями.