Клінічні прояви

Симптоми плеврального випоту не завжди проявляються досить яскраво виражено. Нерідко ознаки патології визначаються при проведенні діагностичного обстеження. Серед перших ознак потрібно виділити такі, як:

• задишка;
• біль у грудині;
• виявлення характерних звуків при простукуванні;
• шуми під час дихання;
• сухий кашель.

Дуже важливо також визначити ознаки туберкульозу легенів на ранніх стадіях, так як це захворювання часто призводить до накопичення надмірної кількості рідини. Першим симптомом вважається поява хворобливих проявів.

Проведення діагностики

Основним принципом діагностики випоту в плевральній порожнині є визначення типу накопичення речовини. Це стає основним критерієм вибору методу лікування. Спочатку пацієнта оглядає лікар, а потім призначає ряд лабораторних досліджень. Це аналіз крові, харкотиння і сечі.

Дослідження мокротиння дозволяє визначити наявність хвороботворних мікроорганізмів в плеврі і підібрати найбільш результативну методику терапії. Більш інформативними вважаються інструментальні методики. Серед них потрібно виділити такі, як:

• рентгенографія грудної клітки;
• спірографія;
• КТ та МРТ.

За допомогою рентгенографії можна визначити локалізацію ураження і рівень рідини в плеврі. МРТ і КТ дають можливість отримати більш точну картину протікання патології, а також є обов’язковою процедурою при проведенні операції. Спірографія виконується з метою обстеження бронхів, що дозволяє визначити особливість патології та ступінь її поширення. Істотну роль в діагностиці відводиться гістологічному та цитологічному дослідженню. Вони дозволяють:

• диференціювати злоякісність патології;
• визначити клітинний склад рідини;
• виявити форму і вогнище ракової пухлини;
• виявити метастази.

Проведення гістології та цитології дає найбільш повну характеристику патології, підтвердити або спростувати наявність онкології.