Фармакокінетика

Після того як препарат потрапляє всередину, він досить швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, а потім гідролізується в слизовій оболонці кишечнику людини. Цей же процес відбувається в крові, саме тоді в системний кровотік вивільняється цефуроксим.

Всмоктування суспензії основного речовини “Зиннат 500” прискорює їжа, тому лікарський засіб рекомендується приймати відразу після їжі. Варто відзначити, що під час вживання суспензії швидкість абсорбції цефуроксиму нижче, ніж при прийомі таблеток. Саме тому в даній формі ліки використовується нечасто.

Важливо, що, опинившись в організмі, цефуроксим не піддається біологічній трансформації. Нирки виділяють його в незмінному вигляді з допомогою канальцевої секреції та клубочкової фільтрації.

Свідчення

Згідно інструкції по застосуванню, “Зиннат 500” виписують лікарі в певних випадках. Даний лікарський засіб застосовується для боротьби з запальними та інфекційними захворюваннями, які викликані мікроорганізмами, чутливими до цього препарату.

Ось перелік захворювань, з якими, у відповідності з інструкцією по застосуванню, “Зиннат 500” може впоратися:

Інфекції дихальних шляхів. До них відноситься хронічний та гострий бронхіт, бактеріальна пневмонія, інфіковані бронхоектази, післяопераційні інфекції органів грудної клітки, абсцес легенів.

Інфекції горла, вуха і носа. Зокрема, тонзиліт, синусит, середній гострий отит, фарингіт.

Інфекції сечостатевої системи (цистит, хронічний та гострий пієлонефрит, асимптоматична бактеріурія, уретрит.

Інфекції м’яких тканин і шкіри – піодермія, фурункульоз, імпетиго.

Гонорея, в тому числі і неускладнений гонококовий уретрит або цервіцит.

Хвороба Лайма, якщо вона поки розвивається на ранній стадії. Також таблетки “Зиннат 500” допомагають для подальшої профілактики. Препарат демонструє високу ефективність при пізніх проявах у дітей у віці старше дванадцяти років і дорослих.

Гострий пієлонефрит – одне з найпоширеніших захворювань, при якому призначають “Зиннат”. Це бактеріальне запальне захворювання нирок. У більшості випадків хворіють діти у віці до семи років, а також жінки у віці від 18 до 40 років.

Характерні симптоми, які проявляються при цьому недугу, це сильна лихоманка, загальна слабкість, набряки на обличчі, озноб, помутніння сечі, часте сечовипускання, біль у поперековій ділянці з однієї або двох сторін. Деякі пацієнти при цьому скаржаться на блювоту, нудоту, запаморочення і головний біль.

Причинами цього захворювання стають:

• перенесений раніше пієлонефрит;
• переохолодження;
• інфекції, а також не вилікувані раніше захворювання сечовивідних шляхів;
• несвоєчасне спустошення сечового міхура;
• абсцеси і ангіни;
• всілякі супутні захворювання – інфекційні недуги, цукровий діабет, гіповітаміноз.

Лікувати пієлонефрит необхідно, так як в іншому випадку це загрожує розвитком ще більш серйозних захворювань і ускладнень. Серед них може бути сечокам’яна хвороба, гостра або хронічна ниркова недостатність, піонефроз, артеріальна гіпертензія ниркового генезу.

Антибактеріальна терапія є ключовим в лікуванні цього захворювання. Спочатку застосовують антибіотики широкого спектру дії. Коли лікарі отримують посів сечі, то вибирають більш конкретний антибіотик, здатний впливати на певного збудника.

Якщо це ускладнений пієлонефрит, наприклад, з гематогенним шляхом зараження, то лікування проводиться з усунення первинного вогнища інфекції, яким може бути ангіна, хронічний тонзиліт, каріозні зуби. Якщо пієлонефрит супроводжується болями, то слід приймати спазмолітики і знеболюючі препарати.

У разі ускладнень показано оперативне хірургічне втручання.